Про Вiддання свята або Аподозiс

27 сiчня випадає Вiддання Богоявлення. Що таке віддання свята? В богослужбовій традиції Православної Церкви зберігся звичай особливо великі свята, передусім т.зв. Двунадесяті, зустрічати та проводити з особливою урочистістю й пишнотою. Так, церковний устав приписує деякі свята вшановувати особливим богослужінням не один день, а декілька. Звідси ми розрізняємо наступні поняття:

Предпразництво – це богослужбовий період, котрий готує віруючих до зустрічі великих свят. Зазвичай, більшість двунадесятих свят мають по одному дню предпразництва. Різдво – п’ять, Богоявлення – чотири. Пасха, Вербна неділя, Вознесіння Господнє та День Свята Трійці – таких днів взагалі не мають.

Попразництво – це період, котрий триває після самого дня свята. Упродовж одного чи кількох днів богослужіння ще згадують певне свято або його учасників. Тривалість пропразництва залежить від співпадіння днів календаря в конкретний рік, скажімо від відстані одного свята до іншого, або до днів посту. Зазвичай цей період триває тиждень.

Віддання – це останній день попразництва. Богослужіння Віддання здійснюються переважно за текстами служби першого дня свята. Вони характеризуються великою урочистістю, більшою за інші дні попразництва, але меншою за сам день свята.

Про Вiддання свята або Аподозiс
Про Вiддання свята або Аподозiс

Історичні підвалини вшановування віддання свята зустрічаємо ще в Старому Завіті, де в книзі Левит міститься наказ “протягом семи днiв приносьте жертву Господу; восьмого дня святi збори будуть для вас, i принесете огняну жертву для Господа; це вiддання свята, жодного робочого зайняття не будете”. (Лев. 23, 36).

Звідти ця традиція прийшла й у Новий Завіт, де віддання є ще одним символічний спомин певної важливої церковної події. У ранньохристиянськi часи це практикувалося завжди на 8-й день. Сьогодні ж це залежить від конкретного свята.

Свято Богоявлення, котре ми зустрічатимемо в ці дні, згідно Церковного уставу триває з 2 (15)-го по 14 (27) січня. Перші чотири дні служать приготуванням до нього, а останній – відданням або завершенням. Попразництво свята Богоявлення або Хрещення Господнього триває вісім днів, а віддання звершується (14) 27 січня.

Найближчі субота та неділя, що йдуть після свята Богоявлення називаються суботою та Неділею після Просвічення. В ці дні читаються особливі прокімен, Апостол і Євангеліє, що стосуються свята.

Звичайно, в дні Попразництва будь-якого свята віруючі прагнуть відвідати храм Божий. Жорсткої заборони на працю в такі дні немає, але провести цей день все рівно слід з уваги на їх святість. Працювати слід лише після богослужіння або приватної молитви перед домашнім іконостасом.

В церковних піснопіннях цих днів можна почути про те, що Різдво та Богоявлення два надзвичайно близькі свята не лише історично, бо раніше це було єдине свято, але й з точки зору богослів’я вони перебувають в особливій духовній єдності. В тропарях та стихирха свята не раз одночасно згадується і Вифлеєм, і Йордан. Згідно вірування Церкви, по Різдві Спасителя людина зробилася причасником Бога по плоті, отримавши в Таїнстві Євхаристії запоруку вічного життя, а в Хрещенні Христовому люди стали причасниками Божественної благодаті, на шляху від купелі власного хрещення до Царства небесного.

Знайшли помилку – виділіть фрагмент та натисніть Ctrl+Enter. Якщо хочете допомогти проекту – натисніть це посилання.