Попередній текст на теми покращення стосунків у родині здобув велику популярність у мережі, а чимало людей прямо пропонували мені при нагоді продовжити розмови про це. І, знаєте, сьогодні в нас саме така нагода! Ще працюючи над тим дописом я чудово усвідомлював, що багато речей я змушений був опустити, бо обираючи лише десять важливих порад, хотілося обрати саме
Привіт, друзі. Сьогодні в мене є трохи часу для важливої розмови про стосунки, точніше – про сімейні стосунки та відносини з нашими шлюбними партнерами, або тими, хто має ними ставати. Тут одразу скажу для тих, хто поки “вільний”. Якщо ви не плануєте бути з людиною вічність, а просто трохи розважаєтесь і використовуєте один одного, –
Немає уривка, бо це захищений запис.
Чимало людей вважають власну церковність таким собі «апендиксом» до свого «нормального» та «основного» життя. Мовляв: ось я і моє особисте життя, мої стосунки з людьми та самим собою, а ось щось зовсім інше – мої стосунки з Богом. І, найчастіше, в них ці дві прямих між собою ніяк не перетинаються.
У попередній нашій розмові ми згадували про важливість, і навіть, обов’язковість читання. Окрім того, що читання книг є, чи принаймні має бути, постійним супутником всякої адекватної та культурної людини, бо це є наш розвиток, поступ, ріст, у справі саме духовного читання у нас є ще один важливий пункт. Ми часто говоримо, що людина сотворена за
У наш час багато хто вважають себе християнами і це, звісно, чудово. Однак, треба бути відвертим, і з повною відповідальністю треба сказати й інше. Якщо ми називаємо себе християнами, але не робимо того, чого навчає Церква, ми обманюємо самі себе. Ми – лицеміри, самозванці. Коли я, білий українець, почну на всі лади називати себе негром,
У своїх попередніх розмовах ми вже неодноразово торкалися питань теорії та практики звершення святих Таїнств, зокрема й Таїнства Покаяння (Сповіді). Майже завжди ми акцентували свою увагу на тому, що духовне життя – багатогранне та не може поміститися в жодні рамки, складені стороннім спостерігачем. Навіть найповніший наш текст завжди буде залишатися недосконалим, а чимало нюансів недоказаними,
Немає уривка, бо це захищений запис.
Нині на Тернопільщині пари розлучаються дуже часто. Розлучення для суспільства уже не драма. Воно стало чимось звичним, поширеним і буденним. А як от ситуація із церковними розлученнями і повторними шлюбами? Сайт ПРО Те поцікавився у протоієрея, кандидата богословських наук і письменника Євгена Заплетнюка.
