Десятина: Блаженніше давати, ніж брати!

Нині практично ніхто із вірних (окрім тих, що є членами деяких протестантських церков) не віддає 10-ту частину своїх доходів Церкві. А чому, колись платили саме десятину? Чи слід давати всім гроші на церкву? І скільки слід давати?

Розмова про гроші завжди болюча. Особливо болючою вона стає тоді, коли людина опиняється перед непростим вибором: робити те, що потрібно, чи робити те, що хочеться. З одного боку, мало хто з нас вважає себе достатньо заможним, щоб без шкоди для свого сімейного бюджету віддавати 10 відсотків заробленого. З іншого –  християнське сумління постійно нагадує нам про те, що жертвувати потрібно, а наша пожертва, якщо вона буде не з надміру, а з бідності, є чудовим свідченням надії на Бога. Як вийти з такої ситуації? Що Церква сьогодні говорить про пожертви?

Вперше про пожертви Біблія розповідає згадуючи подію, коли Авраам приніс священику Бога Всевишнього Мелхиседеку десятину з того, що сам мав. (Бут. 14:20). На початках людської історії така пожертва не була законом, але виявляла стан гармонійних стосунків між людьми та Богом. Тому, зовсім не випадково, що десятина зародилася саме за часів давніх біблійних патріархів. Її завели в практику люди, які відрізнялись серед своїх співвітчизників своїм побожним життям та особливими стосунками з Господом. (Див. Бут. 28:22) Святе Письмо також свідчить про особливі пожертви-присвяти Богу, які мали не матеріальне, але духовно-символічне значення (Вих. 23:29-30 ). Безумовно, такі пожертви були важливі не Богу, Який Сам є джерелом усіх небесних і земних благ. Для богообраного народу такі пожертви були, перш за все, чудовим педагогічним засобом.

vdova

У той час десятина йшла на утримання коліна (роду) Левія, тобто роду священиків, які під час розподілу землі не отримали своєї частки, а повинні були служити скинії Завіту, як за себе, так і за інші роди. Відтак, добробут левітів найтіснішим чином був пов’язаний із рівнем благочестя ввіреного їм народу Божого. Тому, вони були не лише духовно, але й матеріально зацікавлені в побожності ізраїльтян. Деякі дослідники в такій ситуації бачать схожість з явищем ренти чи оренди за землю: Бог дає людям в користування землю, а люди платять за це від свого урожаю чи прибутку. Окрім того коліно Левія на той час складало бл. 10 % єврейського народу, що цілком відповідало змісту поняття десятини. Хоча, деякі дослідники вираховують в накладених жертвах не 10, а цілих 19 %. Не будемо зараз детально зупинятися над цими приписами – вони не впливають на загальну оцінку явища.

Тим не менше, дещо підсумовуючи, зауважимо, що: 1) Десятина це чудовий спосіб вираження людиною стосунків з Богом, зокрема – вдячності. 2) Із певного часу десятина стала прямою вказівкою Бога 3) Десятина має практичну цінність, оскільки дає можливість покращити умови служіння Богу та людям. 4) Десятина була частиною старозаповітнього закону, формальне виконання якого з приходом Спасителя не було скасоване цілком, але отримало нову форму.

Із приходом у світ Богочоловіка, Спасителя нашого Ісуса Христа, старозавітній закон, разом із безліччю його зовнішніх приписів, вичерпав себе та став неактуальним. Багато Заповідей і вказівок, як щодо зовнішнього богошанування, так і побутового життя, стали або неприйнятними, або взагалі непотрібними. Натомість, деякі заповіді Божі не зникли, але оновилися. Господь наділив їх більш глибоким сенсом. Скажімо, Заповідь про недопустимість убивства замінилась заповіддю про недопустимість чинити зло навіть у думках. Заповідь про недопустимість чинити блуд і перелюб було замінено заповіддю про недопустимість навіть блудних поглядів чи бажань. Заповідь про дотримання суботи в Новому Завіті замінилася на шанування недільного дня. Так само усугубилася заповідь про десятину. Сам Христос нагадує нам, що «милості хоче більше жертви» (Мф.9:13). Тепер має значення не лише сума наших пожертв, конкретний відсоток чи регулярність наших платежів, але й стан нашого серця при цьому. Так каже Бог: «Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай оберуть дороги мої». (Прит.23:26 )

Богу не потрібна конкретна сума. Він хоче, щоб ставши на принципово новий рівень власної досконалості, ми присвятили Йому все своє життя без залишку. Пригадуєте, як бідна вдова принесла до храму дві лепти – все що в неї було? (Мк.12:38-44Ось, хто показав нам приклад «десятини» та жертви! Вона віддала все, що мала, для того, щоб отримати від Бога неймовірно більше. Християни тепер повинні самі вирішувати, скільки їм потрібно складати пожертв на храм, на утримання священика, а скільки витрачати на допомогу нужденним: бідним, хворим, сиротам, воїнам.

Десятина, як певна формальність, скасована, але не скасовано закон любові, згідно якого ми повинні всі жити. Христос полюбив нас до хресної смерті, а від нас смерті не вимагається. Ми повинні робити те, що можемо, щоб полегшити життя інших людей. Так, Господь запропонував одному багатому юнаку продати свої статки, роздати все бідним, і за це отримати нагороду на небесах (Мф.19:21). Новий Завіт однозначно сприймає гроші, як один із способів послужити іншим. Апостол Павло, тим не менше, нагадує: «Нехай кожен дає, як серце йому призволяє, не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає! А Бог має силу всякою благодаттю вас збагатити, щоб ви, мавши завжди в усьому всілякий достаток, збагачувалися всяким добрим учинком, як написано: Розсипав та вбогим роздав, Його справедливість триває навіки!». (2 Кор. 9:7-9)

Сучасні умови життя християнина в багатьох країнах світу далекі відстану ідеального зовнішнього благополуччя. Однак, ми повинні пам’ятати, що це зовсім не звільняє людину від одного з важливих християнських служінь – служіння Богу та ближньому конкретними вчинками та коштами. Зрештою, не лише ближні потребують наших грошей. Для утримання храму потрібно чимало коштів, яких дуже часто невеликій парафії вкрай бракує. Тому, наша вдячність Богу за всі його добродійства, може бути реалізована нашими регулярними пожертвами. Жертвуючи на храм, ми стаємо співучасниками великої місії проповіді Євангелія по всій землі, очищаємось від гріхів та пристрастей, зокрема гріха нечесного прибутку, жадібності, заздрості та злодійства. Помогай нам у цьому, Боже!

Запрошую вас на свій новий проект 2015Відкрити!
Close
Подружіться зі мною!
Разом і батька легше бити!