“Не згідний із тим, що Ірина Магдиш казала щось погане…”

Протоієрей Євген Заплетнюк (УПЦ КП) у програмі «Студія Захід з Антіном Борковським» на «Еспресо.TV» розповів про те, чому Ірина Магдиш, начальник управління культури Львівської міськради, звільнена Андрієм Садовим через лист ієромонаха-студита Юстина Бойка, вчинила правильно і в чому полягає помилка сторін гучного скандалу.

— Отче, ви взяли голос у справі так званого «Магдишгейту», коли львівську чиновницю звільнили, скажімо так, за рекомендацією одного із львівських священиків. Отже, чому Ви, як духовна особа, не підтримали позицію Церкви?

— Мені здається, що кожна людина, яка тверезо дивиться на події, що відбуваються навколо неї, має певним чином захищати здорову думку. Я би хотів вірити в те, що моя точка зору здорова. У даному випадку багато голосів постало на захист і пані Ірини, і взагалі пролунало щодо цієї події. Але дуже прикро, що мало священнослужителів виступило на захист. Кожна нормальна людина повинна стояти не на стороні більшості, а на стороні правди. От мені так здається.

— Як на мене, Ірина Магдиш не ображала Церкву, вона фіксувала речі, які є очевидними для багатьох, значна частина священиків дивиться не туди… Нам би хотілось бачити якусь оновленішу, можливо чистішу чи добрішу, до нас мирян, Церкву.

— Взагалі, здається, основна проблема того скандалу, що виник у Львові, у тому, що у нас нема практики культури діалогу. Коли ми когось запитуємо про щось, ми вже знаємо наперед відповідь, просто хочемо, щоб вона співпала з нашою. А ще частіше, коли людина ставить якесь запитання, вона навіть не дослуховує до кінця цю відповідь. Дуже прикметним випадком стало оце інтерв’ю пані Ірини, коли люди вчепилися лише в абзац коментаря стосовно Церкви, а не дочитали до кінця те, що вона сказала далі. Вийшло начебто вона сприймає Церкву, як ворожу для себе інституцію, але вона абсолютно про це не говорить. Вона говорила про те, що їй важливо, щоб місто Львів розвивалось у багатьох напрямках, в тому числі в культурному і освітньому, показуючи те, що не лише церкви повинні існувати в її регіоні, за який вона відповідає як державний чиновник. Тому нема потреби звинувачувати цю людину у тому, що вона висловила свої професійні інтереси і захистила їх, намагаючись робити свою роботу добре. Тому дивно, що отець Юстин чи будь-хто з тих людей, що критикують її, знайшли в цьому щось погане. Вона робила свою роботу добре.Церква також робить свою роботу добре. Тим не менше, в кожній організації, навіть у Церкві, безперечно є недоліки…

— …Піддався на ультиматум ієромонаха Юстина Бойка, котрий сказав, що ви, мовляв, маєте визначитись, чи ви з Церквою, чи поділяєте погляди Ірини Магдиш.

– Ну звичайно. Ми знаємо, що пастир це не той, хто тільки стриже, а той, хто годує і пасе свою отару. Тому всі священики мають прагнути до того, аби нам не було чим дорікнути будь-кому, навіть якщо нам хотіли зробити боляче. Тим не менше, мені здається, що отець Юстин вже зрозумів свою помилку. До речі, він видалився зі сторінки у Facebook, де він це написав.

– Він написав листа Садовому, тобто поінформував певний орган влади про певне, на його думку, неподобство.

– Ну, тим не менше, він цим самим зробив явну шкоду людині, оскільки зіпсував її кар’єру. Можливо в глобальному масштабі він зробив для неї корисно, тому що ми тепер всі знаємо, хто ця пані…

– Наостанок я хотів би уточнити, а яким би було Соломонове рішення у даній ситуації?

– Я думаю, що справедливо було б, перш ніж робити публічні бої у Facebook, обов’язково зібратися трьом і обговорити всі ці справи: кого що турбує у першу чергу. Якщо пані Ірину турбує стан Церкви, вона повинна була зустрітись з представниками Церкви, якщо отця Бойка турбувало те, що пані Ірина критикує, він повинен був зв’язатися з нею і поцікавитись, чи дійсно вони один одного правильно зрозуміли. Ну, і пан мер повинен був би теж зрозуміти, що для того, аби бути добрим керівником не обов’язково вміти голосно стукати по столі…

Джерело: Високий замок online

Запрошую вас на свій новий проект 2015Відкрити!
Close
Подружіться зі мною!
Разом і батька легше бити!