Що вам варто знати про м’ясниці?

М’ясниці – це дуже груба та чуттєва назва тих періодів в православному літургічному році, коли немає постів навіть у середу та п’ятницю. Така назва була б цілком виправданою, коли б піст зводився лише до уникання християнами м’яса. Але оскільки християнський піст – це в першу чергу час особливої внутрішньої роботи над подоланням пристрастей, то віруючі люди цього слова, зазвичай, не використовують. Очевидно, що воно походить з народного лексикону. Більш адекватним та вживаним саме в цьому значенні є слово «загальниця» або вислів «суцільний тиждень», що підкреслює певний період часу, об’єднаний особливим духовним настроєм, не сумісним з постовою скорботою та сумом.

Власне тому, загальниця – не просто антипод посту, на час якого потрібно обпиватися та об’їдатися. Це особливий та цілком самобутній духовний період, символіка котрого направлена на духовну радість. Разом з цим, загальниці  мають і практичне значення. Так зокрема, вони встановлені, як послаблення перед суворим постом, або уже, як відпочинок після нього.

Більше про богословські підвалини загальниця читаємо ще в Євангелії від Матфія: «Тоді приступили до Нього (до Спасителя) Іванові учні та й кажуть: Чому постимо ми й фарисеї, а учні Твої не постять? Ісус же промовив до них: Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді й постити будуть вони.» (Мф.9:14-15)

Отже, поруч з днями покаяння та духовних розважань, в церковному календарі є особливі дні радості, на час яких фізичного посту немає, а весь богослужбовий устав допомагає віруючим пережити сам дух радісних Євангельських подій. В церковному році прийнято говорити про п’ять загальниць.

1) Різдвяна загальниця, так звані «Святки» тривають з 7 січня до 18 січня. – навечір’я Богоявлення. У той час ми згадуємо Різдво Христове, та таїнство приходу в світ нашого Господа і Спасителя.

2) Також напередодні Великого посту, віруючі «готуються» до нього, послабленнями у тиждень неділі Митаря і фарисея, та

3) Сирної (чи масляної) неділі.

4) Посту немає увесь Пасхальний (Світлий) тиждень. В цей час також скасовані земні поклони.

5) Загальниця Зелених свят, або Троїцька, триває від дня Святої Трійці до неділі Всіх Святих.

Звичайно, ці дні не є днями «відпочинку» від Бога та від наших з Ним стосунків, хоча все цьому наче сприяє ззовні. Насправді те, що скасовано буквальний тілесний піст, зовсім не говорить, що надалі маємо себе вести, наче язичники чи атеїсти. Ми так само повинні не забувати про своє духовне життя, про відвідування церковних служб, ретельне читання ранкового та вечірнього правила. І звісно, не маємо занедбувати читання Святого Письма та іншої душеспасительної літератури.

Зазвичай, саме у дні «м’ясниць» прийнято справляти весілля. З одного боку – посту ще немає, а з іншого – можна приготувати значно щедрішу трапезу для гостей. За свідченням українських істориків, раніше на час зимових м’ясниць народ не просто відпочивав. Якщо в сім’ї були дорослі син чи дочка, то саме був час подумати про їхнє одруження. Тому скрізь по селах відбувались сватанки, обзори, заручени, весілля.  А також вечорниці, з їх хатнім рукоділлям та молодіжно-розважальними забавами. Розлучатися з м’ясницями просто так нікому не хотілося. Тому наші предки намагались якнайповніше прикрасити дозвілля в останні дні м’ясниць, і гідно відзначити прощання з ними.

В українську традицію практика загальниць увійшла з Візантії вже уставленою. У будь-якому випадку, мову слід вести про кожен випадок загальниці окремо. Також слід зауважити, що дуже часто приписи щодо загальниці та взагалі – практики посту входили в життя не лише через церковні закони (канони), а через традиції місцевих християнських громад, які згодом ставали неписаними законами й для інших Церков. Тому, як зауважують дослідники, немає дивного, що у Східній Церкві протягом довгих століть не було повної узгодженості, а існувало багато дискусій стосовно цього питання.

Знайшли помилку – виділіть фрагмент та натисніть Ctrl+Enter. Якщо хочете допомогти проекту – натисніть це посилання.