10 питань про стосунки Церкви і невіруючих

Іноді невіруючі люди йдуть до храму, коли хтось із рідних вінчається або під час хрестин чи похорону. Як їм там себе вести?

1. Чи варто невіруючим заходити у храм? Давайте згадаємо про спонуки, якими керуються люди в таких випадках. У першому випадку людина хоче просто задовольнити власну порожню цікавість, так наче вона йде в магазин, на ринок чи навіть у музей. Ніякого благоговіння перед святинею в неї немає. Просто екскурсія. У другому – свідомо чи не свідомо людина має бажання осквернити святиню. Пригадайте випадки, коли безбожники заходили до храму, щоб поглузувати з побаченого, половити «покемонів» на своїх смартфони, зробити фотографії, чи навіть, прикурювати цигарки від підсвічника. В мережі безліч таких фото. Але, є щ й третій, ймовірний випадок. Чимало людей, яких не можна назвати віруючими чи оцерковленими дійсно мають бажання більше дізнатися про Бога та церкву, і вони відчувають бажання та певну внутрішню необхідність побувати в храмі. В такому випадку – нічого поганого від їх присутності в храмі немає. Навпаки. Впору пригадати прислів’я про те, що «шлях тривалістю тисячу миль починається з першого кроку». Таке бажання людини ми, віруючі, можемо тільки вітати та всіляко підтримувати.

2. Священики кажуть, що хреститися можуть лише люди охрещені (навіть якщо вони в якийсь момент стали не віруючими). Для віруючих людей хресне знамення це не різновид фізкультури чи спортивних вправ. Це закликання Божої благадаті на людину. Відтак, якщо вона не вірити ні в Бога, ні в благодать – то й хреститися їй нічого. Скажу навіть більше. Незграбно, без благоговіння чи хоч якогось смирення накладений на себе знак св. Хреста нічого не принесе навіть для християнина.Ось чому священики постійно закликають звершувати цей знак з особливою увагою та побожністю, широко, з вірою та смиренням, а не просто «зав’язувати вузлики» однією рукою, як це часто роблять наші бабусі. Але не тільки самі так чинять, та ще й своїх дітей і внуків цього навчають. Отже, осіняти себе хресним знаменням може охрещений, віруючий християнин, який вірить у дію Божу щодо себе. Якщо людина не вірить ні в силу хресного знамення ні в силу священицького благословення, то й звершувати їх немає сенсу.


Ще 10 аргументів священика тим, кого дратує Церква – редактор рекомендує.


3. А чи можна, наприклад, вінчати віруючу людину з невіруючою? На яких умовах?Сила будь-яких церковних священнодійств полягає не лише у правильно звершеному зовнішньому обряді, але й від глибокого розуміння того, що відбувається, а також, віри в це і бажання отримати благодать Пресвятого Духа. Ми можемо когось автоматично, навіть насильно обвінчати, охрестити, рукоположити на священика чи навіть постригти в монаха. Однак, таке Таїнство не буде дійсне без бажання самої людини отримати церковне освячення. Саме тому досвідчені духівники радять краще не змушувати людину до шлюбу, почекати, дати їй час визріти та подорослішати, ніж чинити над нею насильство. В Православній Церкві немає жодних переконливих умов, щоб ми могли собі дозволити вчинити насильство над людиною. Бог дав нам свободу волі, і не може Сам її в нас відібрати. Все одно Таїнство, яке сталося внаслідок насильства чи шантажу, не буде дійсне. Як навчав святий Кирило Олександрійський: «люди тебе хрестять, а Дух Святий хрестити не буде». Це стосується не лише хрещення, але й усіх інших священнодійств.

4. Отже, чи слід невіруючим заходити у церкву у тих випадках, які я згадую? Принагідно, хотілося б нагадати ще одну важливу річ. Християни ще з давніх шукали відповіді на ці питання. Для нас було важливо чітко розділяти сакральне від профанного,світського. Саме тому, наші храми мають не тільки іконостас, але й розділяють середню, основну частину храму від притвору. У вівтар не можуть ступати непосвячені особи, а до середньої частини храму не можна йти нехристиянам.

5. Чи є моменти, коли люди, які вважають себе невіруючими, мають покинути богослужіння?
Так само треба сказати про богослужіння. Наприклад, цілком Божественну літургію можуть відвідувати лише охрещені та віруючі члени Церкви. Всі інші мають покинути храм після потрійної ектенії, на ектенії оголошених. Зараз, як відомо, більш поблажливі до людини закони. Раніше було все значно суворіше. Скажімо, молитву Господню «Отче наш» могли промовляти тільки християнин. «Кому Церква не Мати, тому й Бог не Отець». Сьогодні священики дають людям подивитися, познайомитися з устроєм та порядком у церкві. І це, насправді чудово. Де більше любові – там більше правди.


Ви можете поставити лайк чи поширити цей текст серед своъх друзів.


6. То чи можуть вони хреститися такі «зацікавлені» під час богослужінь?
Дуже важливо розрізняти, з яким настроєм вони хочуть це робити. І щоб знати точну відповідь на це питання, слід священику перед цим поспілкуватися з людиною. Якщо він побачить, що людині можна дати благословення на це, тоді він дає. А буває навпаки – після відвертої розмови з людиною він може навіть заборонити їй на певний час приступати до св. Таїнства Причастя, рекомендуючи лише св.Сповідь.

Віра це не ідеологія та ен членство в якійсь партії, а життя з Богом.

7. Чи їм слід ставати навколішки і взагалі чи вимагається, аби вони стояли, а не сиділи у храмі? Цілу нашу розмову на таку непросту тему мене вперто не відпускає відчуття, що церква начебто щось приховує чи утримує від людини. У дійсності, все точно навпаки. Якщо людині це цікаво, і вона хоче отримати повноту Божого милосердя – Церква з великою радістю їй це дає чи хоче дати. Якщо людина не бачить в церковному житті жодної цінності, то ми не будемо її нідочого змушувати. Єдине, що важливо, в такому разі, ми попросимо поважати наші кордони. Ти можеш не вірити в те, що під хлібом і вином приховано найчесніші Тіло та Кров Спасителя. Це твоє право. Але брати його, щоб потім випльовувати чи навіть чарувати (а таке теж буває) – вибачте, не можна.

8. Чи до якихось Таїнств невіруючі можуть бути долучені? Ні, не можуть. Якщо вони мають бажання стати членами Церкви, тоді вони повинні пройти певну підготовку – катехизцію, оголошення. Після хрещення їм буде доступне те, що належить їх стану.

9. Церква не відмовляє, ні змушує. Немає сенсу людині, яка не планує займатися боксом купляти собі боксерські рукавиці, а людина, яка не хоче кататися на льоду не буде купляти собі коньки. Точно так само, немає великого сенсу людині, яка не хоче бути членом церкви все одно вперто приходити до церковної будівлі, щоб щось там робити. Якщо ви хочете бути християнином – приходьте й будьте.

10. Головне. І найосновніше. Бути віруючим це не просто відвідувати храм і богослужіння. Це важливо, але цього недостатньо. Бути віруючим – це означає жити за Євангельськими заповідями. Без любові до ближнього,не може бути любові до Бога. І вже, напевне, без любові до богослужіння та молитви не може бути добрих стосунків із Творцем. Є чимало людей, які ніколи не були в храмі, але вони ближче до Бога через чистоту своєї душі ніж ми з вами. Однак, якщо ми маючи можливість бути в храмі туди не йдемо, то й гріш ціна нашій вірі.

 

Знайшли помилку – виділіть фрагмент та натисніть Ctrl+Enter. Якщо хочете допомогти проекту – натисніть це посилання.