Святкуємо Перополовення Пятидесятниці

Переполовення Пятидесятниці – це перехідне свято Православної Церкви, встановлене на середині шляху від Пасхи до П’ятидесятниці, тобто на 25 день після Великодня. Звідси його назва: переполовення – те, що на половині. Цього року це свято, яке в Типіконі належить до малих Господських свят, випало на 14 травня.

Його назва запозичена з Євангелії від Іоана (Ін.7:14-30 або Зачало 26). Саме цей фрагмент і читається під час святкового богослужіння. У ньому розповідається про те, як Спаситель, у третій рік Своєї публічної проповіді, прийшов у храм та проповідував Царство Боже серед юдеїв. Вони ж, у свою чергу дивувалися, як може знати Писання той, хто ніколи його від них не вчився. На це Спаситель відповів, що об’явлена ним Істина та Мудрість походить не від людей, а від Самого Бога. А далі, Христос сміливо викрив невірство та лукавство юдейських старійшин, які кажучи, що знають Бога, через свою заздрість насправді вже шукають смерті Ісуса, начебто він проповідує щось інше, ніж проповідував Мойсей та пророки. Хоча серед Його вчинків не було нічого, що було варте хоч якогось осуду. Тому Спаситель прямо запитав їх: чому шукаєте [нагоди] вбити Мене? Таке питання налякало старійшин, бо тоді ніхто ще не говорив відкрито про це. У них лише були потаємні думки та приховані наміри, що однак, досить швидко розійшлися серед місцевих. І коли Христос відкрито їх про це запитав, то ще раз показав свою силу та Божественну гідність.

Чим більше Спаситель виявляв себе людям, тим більш зухвало та вперто виступали вони проти Нього. Чим більше аргументів для них наводив, тим більше розлючував їх. Аж тут Євангелист звертає увагу на деяких городян із Єрусалиму, які чули що повинен прийти Месія, але які також чули про те, що цього Ісуса  повинні вбити, як самозванця та бунтаря. Але дивлячись на те, як сміливо Він спілкується з начальниками, у них виникли сумніви: невже й старійшини переконалися в тому, що цей Ісус – син теслі з Назарету – і є обіцяним та давно очікуваний людством Месія? Але ж вони знали про цього чоловіка все, а про Месію в них було передання, що ніхто не буде знати звідкіля Він з’явиться. На це Ісус відповів їм: Мене ви знаєте, але Того, Хто послав мене (Бога Отця) не знаєте, а Я знаю Його, бо Я від Нього. (29) Це ще більше розлютило присутніх, і ще більше зміцнило в переконанні заарештувати його, але не зробили цього «бо не настала ще та година» (30). І далі, вражені свідки цього дійства повірили в Христа кажучи: хіба коли прийде інший Христос, чи зможе він вчинити більше чудес, аніж цей вчинив (31).

2868 (Medium)

Ця подія відбулася на переполовення свята Кущів. Свято Кущів – це одне з трьох найбільших свят єврейського народу. Встановлене його було на пам’ять про перебування євреїв у кущах (наметах), під час переходу до землі обіцяної, а особливо того намету (куща), який був показаний Богом пророку Мойсею (Вих.25:40), щоб стати прообразом старозавітної скинії. Це свято тривало цілих вісім днів, серед яких перший та останній проводились особливо урочисто. Одним із найважливіших обрядів восьмого дня був обряд розливання води, що має особливий духовний зв’язок із чином освячення води на свято Переполовення. Колись пророк Мойсей для ізраїльтян дав воду, яка врятувала їх від смерті в спекотній пустелі, а нині Христос сам є Джерелом рік води живої – благодаті Пресвятого Духа (Об.21:6).

Свято Переполовення – одне з найдревніших свят церковного календаря, хоч про нього прямо не згадують відомі 37-ме правило Святих Апостолів, чи Діяння Антіохійського Собору (правило №20). Загальне поширення цього свята по церквах дослідники приписують часам святителя Іоана Золотоустого (кінець IV ст.). Найдревніша письмова згадка про нього сягає єрусалимського «Лекціонарія» грузинською мовою з VII століття.

Тексти служб свята в різний час складали такі стовпи Православ’я, як Анатолій Константинопольський, Андрій Критський (VІІ), Феофан Сповідник (IX) , Іоан Дамаскін (VIII) та Косма Маюмський.

До самого захоплення мусульманами Константинополя в 1453 році, свято Переполовення було одним із престольних свят Собору Святої Софії – найбільшого Православного храму імперії та кафедрального собору Вселенського Патріарха.

Богослужіння свята надруковані у «Квітній Тріоді». Особливостями свята є те, що воно, наслідуючи старозавітнє свято Кущів, теж має 8 днів святкування, починаючи з 4-ої середи після Великодня, до середи п’ятого тижня. Окремого передпразництва це свято не має. Богослужіння Неділі про Самарянку (5 тижня) поєднується зі службою післяпразництва Переполовення. Раніше в деяких місцевостях була традиція, що після святкового освячення води, віруючі хресною ходою йшли на засіяні поля, а священик окропляв їх. Освячення води часто також звершувалось на річках, озерах чи біля криниць.

Запрошую вас на свій новий проект 2015Відкрити!
Close
Подружіться зі мною!
Разом і батька легше бити!