Навіщо та як потрібно сповідатися?

Сповідь і Покаяння близькі за значенням слова, але не синоніми. Покаяння – це внутрішній стан скорботи за гріхи, розкаяння людини за свої неправильні слова, думки, вчинки та навіть наміри. Сповідь – це зовнішній вияв нашого покаяння. Не достатньо одного лиш внутрішнього бажання покаятися та отримати прощення. Це покаяння ще необхідно реалізувати на практиці.

Цей текст також можна послухати:

Так само, як недостатньо лише  визнати у себе наявність хвороби. Потрібно звернутися до лікаря за необхідною допомогою, отримати від нього рецепт і пройти курс лікування. Так само, як не можливе Покаяння без Сповіді, так і Сповідь не можлива без Покаяння. Навіть якщо ми розкажемо Богу всі до найменшої свої пригоди, не маючи при цьому й долі каяття, смирення, самозвинувачення та бажання виправитися – гріхи людині не простяться.

  1. Самому собі не можна сповідатися. Багато людей не бажаючи сповідатися перед священиком, виправдовують власну лінь і духовну пасивність тим, кажучи, що вони, мовляв, «не потребують жодних посередників» і «сповідаються» безпосередньо Самому Богу. Слід нагадати, що людина не може лікувати сама себе, не може сама собі давати поради і тим більше – отримати від себе прощення. Для цього всього Бог і встановив Церкву. Зазвичай, ті люди, які не сповідаються перед священиком, ніколи по-справжньому не сповідаються і перед Самим Богом.
  2. Не можливо вірити в Христа, а не виконувати те, що Він встановив. Віра в Бога вимагає довіри до всього, що Він встановив. Зокрема, у Святом Писанні Господь наділив апостолів, а через них єпископів і священиків владою відпускати (прощати) людям гріхи.  (Мф.16:19). У християн є унікальна можливість «витерти» своє минуле, й почати нове, принципово інше життя. Покаяння – це не формальний обряд, а унікальне священнодійство – Таїнство, під час якого на людину невидимим чином сходить Благодать Божа.
  3. Сповідь це не консультація у лікаря чи психолога. Психолог консультуючи людину не ліквідовує її проблему. Максимум, що він може – це навчити її ставитися до цієї проблеми по-іншому, простіше та безболісно. При цьому, у більшості випадків, особисті проблеми людини залишаються з нею. Під час правдивого покаяння гріхи людині прощаються Самим Богом, і зникають онтологічно. Вони перестають існувати в природі, хоча наслідки багатьох із них залишаються, зокрема аборти, вбивства, доведення до самогубства та ін.
  4. Сповідь це не людська видумка. Основна причина того, чому люди повинні регулярно сповідатися – це те, що можливість отримання прощення гріхів – головна умова для спасіння людини. Ніщо нечисте не зможе увійти в Царство Боже (Об. 21:27). І хоча люди часто йдуть до Сповіді або заради звичаю, або за компанію, або задля того, щоб вилікувати депресію, головна та справжня мета людини, яка наважилася відкрити своє серце Богу – це прощення, очищення та освячення.

    Давайте хутчіш ділитися цим текстом із друзями та ставити йому лайки! 


  5. Сповідь – це не розповідь священику про виконану роботу. Чимало людей вважає, що для того, щоб гріхи простилися, їх треба лише назвати вголос. Звичайно, це не так. Сповідь це насамперед внутрішня та зовнішня праця людини над своїм духовним і фізичним здоров’ям. Не достатньо людині назвати себе злодієм. Потрібно перестати красти, і більше ніколи цього гріха не повторювати. Ось коли отримаємо прощення.
  6. Епітимія – це духовні ліки. Чимало людей слово «епітимія» розуміють у значенні «покарання», чи навіть, «прокляття». Насправді, епітимія – це духовна вправа, яку повинен зробити християнин для того, щоб швидше позбутися своєї духовної недуги. Епітимія це не прокляття, а цілющі ліки. Це умова нашого прощення. У залежності від стану людини, комусь священик рекомендує пожвавити своє молитовне життя, комусь наказує більше постити, комусь – давати милостиню нужденним.
  7. Регулярність сповіді. Безумовно, існують певні рекомендації досвідчених духівників стосовно того, як часто людина повинна сповідатися. Зокрема, це варто робити під час кожного багатоденного посту, на день своїх іменин і дня народження, під час хвороб і життєвих випробовувань. І вже напевне, сповідатися треба кожного разу, коли відчуваємо важкість своїх гріховних вчинків.
  8. Реальність і дієвість цього Таїнства. Можна наводити безліч теоретичних аргументів, чому віруюча в Бога людина повинна приходити до храму сповідатися. Але лише на власному досвіді хоча б раз переживши щире покаяння, та реально відчувши Боже прощення, людина назавжди зрозуміє його силу, дієвість та необхідність для повноцінного та щасливого життя. І єдиним питанням людини після цього буде лише одне: чому я не робив цього раніше?

10 популярних людських заблуджень на Сповіді – добре доповнення цього тексту.