Святий Кирило – рівний з Апостолами

27 лютого – день вшанування рiвноапостольного Кирила, учителя слов’ян. Ким був святий Кирило? Чи вшановують його християни неслов’янських народiв? Майбутній святий і рівноапостольний Кирило, великий Учитель слов’янських народів, якого до прийняття чернецтва звали Костянтином, разом із братом Мефодієм, народилися в Македонії, у місті Солунь. Їх батько – болгарський слов’янин на ім’я Лев Друнгарій. З ранніх років Кирило отримав блискучу освіту, з дитинства виховуючись разом з сином імператора Михаїла. Досить швидко він прийняв сан священика, відмовившись від пропозиції вигідного шлюбу.

Після повернення до Константинополя займав посаду патріаршого бібліотекаря та викладача філософії. Будучи від Бога наділеним світлим розумом, блискуче боровся з єретиками-іконоборцями та мусульманами, викриваючи їхні похибки. Не легко це було, але у свій час святому вдалося перемогти в суперечках лідера єретиків-іконоборців Аніна, або, у свій час, переконати мусульман у тому, що наш Бог – у Тройці Єдиний. Згодом молодий священик Костянтин виявив бажання поселитись для аскетичних вправ на горі Олімп, де вже подвизався його старший брат Мефодій. Саме на Олімпі він вперше познайомився з слов’янською мовою та почав її вивчати від ченців- слов’ян, що подвизалися на тій горі віддавна.

Однак самітництво та чернече життя тривало недовго. Вже 857 року імператор Михаїл посилає двох братів у місіонерську подорож для проповіді Євангелія посеред хазар – східних сусідів східнослов’янських племен, пізніше Київської Русі. Історія Церкви зберегла для нас свідчення, що під час цієї подорожі святі брати зупинились у Херсоні, де віднайшли святі мощі священномученика Климента, єпископа Римського (Фил.4:3).

Зустрівшись з хозарським князем та представниками племені брати полум’яними проповідями змогли запалити їх серця світлом віри Христової. В пам’ять про чудо, здійснене братами князь захотів щедро нагородити Костянтина, але той відмовився від будь-яких дарів, окрім одного – він попросив волі для своїх одновірців греків, що були полоненими. Хоч і шкода було хозарському князю прощатися з рабами, але повертались до Царгороду святі місіонери разом з двома сотнями визволених.

Так два брати спасли хозарам душі, а греків – врятували від тортур, важкої праці та ганебної смерті в безчесті. Але не цей подвиг став головним подвигом святих мужів Кирила та Мефодія. 862 року за проханням князя Ростислава, імператор знову посилає братів на місіонерську працю, цього разу на вже Моравську землю (нині це територія Чехії). Там вони упорядкували слов’янську абетку, що дозволило в майбутньому слов’янським народам отримати перші церковні книги: Євангеліє, Апостол, Псалтир та чимало інших богослужбових книг. Костянтин та Мефодій самі здійснили перші переклади, а також запровадили богослужіння на зрозумілій народу мові. За це були звинувачені католиками-триязичниками в єресі. Оригіна­ли творів Кирила і Мефодія не збереглися. Творами Кири­ла учені вважають «Азбучну молитву», «Пролог до Євангелія» та ін. Мефодія називають автором гімну на честь Дмитра Солунського.

Згодом братів викликав до Риму папа Адріан ІІ, котрий з почестями зустрів святих, особливо винагороджуючи їх за те, що вони з України повернули мощі одного з найбільших святих Церкви, що однаково вшановується нині і православними і католиками – святого Климента. Не маючи доброго здоров’я самого від народження, святий Костянтин через важкі взяті на себе подвиги незабаром захворів. В той час він прийняв схиму з іменем Кирило. Через 50 днів після прийняття схими, 14 лютого 869 року, рівноапостольний Кирило помер у віці 42 років.

Перед смертю він говорив братові так: «Ми з тобою, як дружна пара волів вели одну борозну; я нужденний, але ти не подумай залишити працю вчительства і знову віддалитися на свою гору».

Поховано його за наказом Папи в римській церкві святого Климента, в тому ж храмі, де почивають принесені ним з Херсону мощі. Від мощів було зафіксовано чимало чудес та зцілень. Шанують цього святого як в Католицькій, так і Православній Церкві. Тим більше, що час його життя промислом Божим випав ще до остаточного розділення Церкви.

Цікаво: Болгарська церква встановила день пам’яті Кирила і Мефодія, який згодом став святом національної освіти й культури. В Болгарії запроваджено орден «Кирило і Мефодій» та Міжнародну премію імені братів Кирила і Мефодія — за визначні праці зі староболгаристики і славістики.

Ім’я Кирила і Мефодія носила перша українська політична організація в Києві — Кирило-Мефодіївське братство. Кирилу та Мефодію встановлений пам’ятник на головній площі у місті Мукачеве Закарпатської області.

На честь братів названо астероїд 2609 Кирило-Мефодій.

Запрошую вас на свій новий проект 2015Відкрити!
Close
Подружіться зі мною!
Разом і батька легше бити!