Згадаємо «травневих» Апостолів

У травнi вiруючі звершують молитовну пам’ять одразу кiлькох апостолiв (8 травня — апостола i євангелиста Марка, 13 травня — апостола Якова, брата святого Iвана Богослова, 21 травня – апостола Iоана Богослова, 23 травня — апостола Симона Зилота). Що знаємо про цих апостолiв?

8 травня – Апостола Марка

Народився в місті Кирені, був племінником чи двоюрідним братом апостола Варнави (Кол. 4:10). Учнем апостола Петра (1 Петра. 5:13). Апостол Марк заснував Церкву в Єгипті та був першим Олександрійським єпископом. Проповідував Євангеліє на Криті, в Лівії, Антіохії, Африці. За час ув’язнення апостола Павла в Римі відвідав його у в’язниці. Саме в той час написав Євангеліє, адресоване язичникам. Вважається, що воно було коротким описом життя Спасителя зі слів апостола Петра.

Цим він розлютив язичників із Олександрії, які вирішили його вбити. Якось під час богослужіння вони увірвались до храму, схопили святого та зі знущаннями повели вулицями міста, після чого кинули до в’язниці. Уночі йому з’явився Спаситель та підбадьорив його на мученицькому шляху. На ранок оскаженілий натовп увірвався до в’язниці, знову бив апостола та планував завести на судилище. Однак святий дорогою помер, промовивши останні слова «В руки Твої, Господи, передаю духа свого…».

Язичники хотіли спалити тіло апостола, однак коли розпалили багаття, налетів страшний буревій: сонце померкло, в білий день настала темрява, забив грім та стався землетрус. Настрашені цим язичники розбіглися, покинувши тіло.

Християни забрали тіло апостола та з почестями поховали тіло в кам’яній гробниці. Згодом над могилою була побудована церква. В іконографічній традиції апостол і євангеліст Марк зображається Левом, як символом царської гідності Спасителя. Сталося це 68, за іншими джерелами 63 року

13 травня – Апостола Якова

Апостол Яків – брат Господній, син праведного Йосифа Обручника. З ранніх літ посвятив себе назорейству – так називали старозавітніх монахів. Вони не їли м’яса, не пили вина, не стригли свого волосся. Після того, як Спаситель вийшов на проповідь, Яків прийняв нову віру та став Апостолом. Явив приклад бездоганного християнського життя та був найбільш авторитетним апостолом серед 12-ох. Саме він головував на першому Апостольському соборі (Діян.15).

Був першим єпископом Єрусалиму, де проповідував Євангеліє більше тридцяти років. Книжники та фарисеї ненавиділи його за те, що багатьох юдеїв привів до Христа. Завівши його на дах храму вони наказали апостолу відректися від Христа. Але святий навпаки – почав голосно проповідувати про те, що Ісус Христос був Правдивим Богом.

Роздратовані цим юдейські учителі зіштовхнули його, і той впав додолу. Апостол Яків помер не одразу, але поки лежав, то молився за своїх ворогів, які в той час закидували його камінням. Мученицька кончина святителя Якова сталася близько 63 року.

Святий апостол Яків був упорядником Літургії, що згодом лягла в основу відомих нині чинопослідувань літургій Іоана Золотоустого та Василія Великого. А його послання увійшло до Нового Завіту. Слід нагадати, що треба розрізняти Якова, брата Гоподнього від інших святих мужів з цим ім’ям – Якова Зеведеєвого (30 квітня/ст.ст.) та Якова Алфеєвого (9 жовтня /ст.ст.).

21 травня – Іоана Богослова

Святий апостол Іоан Богослов був сином Зеведея та Саломії – дочки Йосифа Обручника. Одночасно зі своїм братом Яковом, його було покликано на апостольське служіння біля Генисаретського озера. Тоді, залишивши батька, двоє братів пішли за Христом. Іоан був улюбленим учнем Спасителя і супроводжував Його під час усіх важливих євангельських подій, в т.ч. воскресінні доньки Яіра та під час Преображення. На Таємній Вечері він возлежав на грудях Спасителя та запитав про ім’я зрадника. Саме він супроводжував Христа до Голгофи, де після особливої вказівки Христа, особливо опікувався Богородицею аж до часу її Успіння, нікуди не відлучаюсь із Єрусалиму (Ін.19:26-27).

Після цього, за жеребом, відправився до Ефесу та інших міст Малої Азії, в супроводі свого учня – Прохора. Проповідь Апостола супроводжувалась численними дивами та сціленнями. За імператора Нерона (56-68) почалось гоніння на християн, під час якого Іоана засудили на смерть. Після марних спроб вбити апостола спочатку за допомогою отрути, а потім і кинувши в котел із киплячим маслом. По цьому його було вислано на острів Патмос. Помер святий маючи більше ста років. Основна проповідь старенького апостола : «Браття любімо один одного!»

За переданням, учні, що потім хотіли розкопали могилу, нікого в ній не знайли. Пам’ять апостола Іоана Богослова в цей день встановлено Церквою в пам’ять про те, що щороку саме цього дня віруючі на місці його погребіння збирали тонкий рожевий порох, котрим зцілялися.

23 травня – Симона Зилота

Святий апостол Симон походив із Кани Галілейської, і за деякими відомостями, також був сином Йосифа Обручника. Древнє передання свідчить, що перше своє чудо Спаситель звершив саме на весіллі святого Симона. Вражений таким чудом він покинув все земне, і став ревно служити Церкві. Через особливу ревність апостол отримав назву Зилота (Кананіта) – тобто ревнителя.

У день Пятидесятниці Симон, разом з іншими апостолами, отримав дар Святого Духа, після чого присвятив своє життя місіонерству. Він проповідував Юдеї, Єгипті, Лівії, і навіть, у Британії. Прийняв мученицьку смерть в Абхазії, де його було розіп’ято на хресті.

За іншою версією  апостола Симона Зилота було заживо розрізано пилкою. Саме тому на деяких іконах святий Симон зображується з пилою, як знаряддям своєїх тортур та смерті. За однією з версій житія апостола, поруч із Іверською горою побудовано Новоафонський монастир Симона Кананіта. Донині там зберіглася печера, в якій подвизався святий Апостол.

Запрошую вас на свій новий проект 2015Відкрити!
Close
Подружіться зі мною!
Разом і батька легше бити!