10 речей, які ви маєте дізнатися від священика про Пресвяту Трійцю

П’ятидесятниця – свято, яке отримало назву від того, що вшановується на п’ятидесятий день після Пасхи. Із іншого боку, воно відсилає нас до свого прообразу (символу) з часу Старозавітньої П’ятидесятниці. Колись серед боговибраного народу свято П’ятидесятниці було одним із найбільших у році, і було засновано на честь отримання пророком Мойсеєм скрижалів із заповідями Господніми. Нині це свято переосмислене та має зовсім інший зміст, хоча ту ж саму назву. Також цей день називають Днем Пресвятої Трійці, Сходження Святого Духу на апостолів, або навіть, – Днем народження Новозавітньої Церкви. Є ще інші, менш поширені, але більш екзотичні  назви.

Того дня ми згадуємо, що на апостолів, себто на Церкву Христову, зійшов Святий Дух, і дав Їй необхідні засоби (дари, харизми) для звершення місії спасіння людей. Святий Дух й до нині перебуває з Церквою, як наш Утішитель. “Бог є Дух”, а “Дух дихає де хоче”. Однак, тільки у Церкві Дух Божий присутній у максимальній, рятуючій нас повноті. Можна сказати, що до цього часу вірним не була доступною в усій повноті Божа благодать, яка в різні епохи  проявляла себе в різний спосіб. Природа людини не була здатна засвоїти благодать Божу, не отримавши прощення та викуплення власних гріхів на Голгофі, а згодом не воскреснувши з Христом і не вознісшись з Ним на Небеса.

Днем Пресвятої Трійці цей день називається тому, що цього дня Бог Отець через Сина (не в і д Сина, а ч е р е з Нього) зіслав на Церкву Святого Духа, явивши апостолам явно Таємницю свого Божества – Пресвятої Тройці. А наступного дня – в понеділок – ми особливим чином вшановуємо та прославляємо третю іпостась Св.Тройці – Святого Духа Божого, як головного винуватця згаданих історично-церовних подій. Таємниця природи Божества в Тройці єдиного для людини незбаненна, але Церква подає нам достатньо інформації про Бога, щоб ми мали можливість спасти свою душу в вічності.

Ікона "Зішестя Святого Духа на Апостолів"
Ікона “Зішестя Святого Духа на Апостолів”

Як розуміти, що наш Бог – Трійця? Деякі нехристияни не розуміють, чому у християнстві стверджується, що Бог один, але вшановують Його три особи. Тому закидають багатобожжя. З якого часу Бога вшановують утрьох особах (догмат Триєдності Бога)? І як це розуміти?

1. Природа Бога для людини незбагненна. Та, що там природа Бога! Людина сама себе ще добре не знає, бо зрозуміти природу чогось означає отримати над цим абсолютну владу. Лише Бог по природі знає людину. Грішна людина не може пізнати Творця в усій повноті. Хоча можливість пізнання людиною Бога є відносним, це зовсім не означає, що це неможливо. Саме пізнання Бога є однією з цілей життя людини на землі. Бог заснував святу Церкву, щоб з Її допомогою людина все більше досягала такого пізнання, і через пізнання себе та Божого творіння все більше пізнавала Творця. Церква – це той інструмент, який дає можливість налагодити максимально можливі близькі стосунки людині з Богом, зустрітись із Ним лицем до Лиця. Іншого способу знайти відповідь на питання: Хто такий Бог, або який Він – не існує та й не може існувати.

2. Не лише не християни, але й християни не можуть збагнути природу Божу, бо межі такого знання перевищує наші власні сили та ресурси. Бог є Дух, і вивчити його фізично або за допомогою інших природничих наук не реально. Він перебуває у зовсім іншій сфері буття. Відтак, всі намагання людей раціоналізувати чи емпірично довести ідею буття Божого, чи то зафіксувати дію благодаті Божої на людину з самого початку приречені на невдачу. Сфера духовного це зовсім інший вимір, і лише в границях Церкви нетварна благодать і божественні енергії можуть мати взаємодію зі світом фізики. Намагання людей виміряти щось чи провести аналізи в храмі схожі на намагання людини їсти їжу, яку показують по телевізору.


ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи християнськими є наші звичаї на Зелені свята?


3.Пізнання Бога залежить не від розуму, пам’яті, спостережливості чи інтелектуальних здібностей людини. За словами Ісуса Христа, можливість пізнання Бога прямо залежить від чистоти, правильного налаштування нашого серця (Мф.5:8). Чим більше людина буде боротися з пристрастями та гріхами в самій собі, тим ближчою вона стає Богу, і тим більше Він їй стане відкритим. Саме тому ми постійно зустрічаємо віруючих діточок, які люблять Бога, і не менш часто диявол закриває очі на істину навіть видатним вченим. Хоча, безумовно, віруючі є серед різних верств населення – різного віку, соціального стану та освіти.

4. Можливість пізнання Бога є динамічною. Так само, як людина по мірі власного очищення може відкривати для себе нові глибини Бога, так і в міру власного падіння й гріховного життя їй будуть закриті Таємниці Царства Божого. Святе Писання Нового завіту неодноразово свідчило, що навіть апостоли, які багато часу проводили зі Спасителем, не будучи просвічені благодаттю П’ятидесятниці, дуже мало розуміли зі сказаного Ним. І навпаки. Після дару Святого Духа вони почали розуміти багатого нового, а також, почали наповнюватися змістом слова, які вони раніше чули, але не могли їх вмістити. Так само бувало й зі святими отцями. Існує помилкова думка, що канонізована Церквою людина була безгрішною та непомильною від самого свого народження. Насправді, кожен може помилятися, бо навіть святість означає не безгрішність, а те, що людина обрала для себе вірні життєві орієнтири, яких ретельно дотримувалася. І лише як наслідок її важкої та кропіткої багаторічної праці, стало те, що той чи інших подвижник або подвижниця отримав пізнання Бога в максимальній для себе ступені. Вона могла отри мати це в кінці свого земного шляху чи в його середині, але не всі мали це на початку.

5. Досі ми говорили про можливість Богопізнання, а також про необхідні умови для цього. Далі треба сказати про те, що люди навіть на вищих щаблях святості не можуть пізнати Бога самостійно. Головну інформацію про Творця люди отримали від Нього особисто. В останні часи Господь говорив з людьми через Ісуса Христа та апостолів. У часи Старого Завіту Бог відкривався патріархам, праведникам, пророкам, суддям та правителям. Основні та найважливіші відомості про Бога на даний час є записаними у Біблію – книгу Святих Писань.

Один із іконографічних зразків зображення Пресв.Тройці
Один із іконографічних зразків зображення Пресв.Тройці

6. Ще пророк і Боговидець Мойсей описуючи в першій книзі Біблії момент створення світу та людини писав про «Божественну раду»: «На початку створив Бог небо і землю» (Бут.1:1). В оригіналі тут дієслово «бара» (створил) стоїть в однині, а іменник «егоім» Бог стоїть у множині, фактично,«боги». А далі читаємо: «І сказав Бог: створімо людину за образом Нашим за подобою Нашою, і нехай володарює вона над рибами морськими, і над птахами небесними, [і над звірами,] і над худобою, і над усією землею, і над усіма плазунами, що повзають по землі. І створив Бог Людину за образом Своїм, за образом Божим створив її;» (Бут.1:26-27). Усі авторитетні тлумачі Святого Писання одностайно свідчать, що це перші дві згадки про троїчну природу Бога. Ми приймаємо вірою істину про те, що наш Бог – Трійця, троїчний в особах, але єдиний по природі: Отець, Син і Святий Дух., але всі вони – одне.

7. Немає сумнівів, що ідея Св.Трійці була незрозуміла людям Старого Завіту, поки не відбулося Боговтілення – прихід на землю Бога в тілі. Окрім того, Святий Дух у всій повноті, доступній людям, був явлений під час Хрещення в Йордані від Іоана, а також, в день християнської П’ятидесятниці. Саме з цього часу люди отримали уявлення про те, що наш Бог – Одиниця в Трійці. Тим не менше, слово «Трійця» не є біблійного походження. Його введення в богословську термінологію повязують із Феофілом Антіохійським, у другій пол. ІІ ст.


Не забудьте вподобати цей допис і поширити його в фейсбуці. 


8. У суперечках із антитринітаріями, головними нашими аргументами є очевидний доказ того, що Бога є у трьох особах, а Святе Писання кожного однозначно свідчить, що Бог Отець є Бог, Син є Бог, і Святий Дух є Бог, а далі – що всі вони одна Особа. А відтак, маємо зробити висновок, що Святе Писання однозначно свідчить, що наш Бог – Трійця. Вчення про Пресвяту Трійцю узагальнено в трьох твердженнях, які ми признаємо за догмат – непорушну істину віри. 1) Бог є троїчним, а Його троїчність полягає в тому, що в Бозі є три Особи (іпостасі) – Отець, Син і Святий дух. 2) Кожна з осіб Пресвятої Тройці є Бог, але вони не є три Бога, але одна Божественна Особа. 3) Усі три Особи (іпостасі) мають особисті властивості.

9. Між Особами Святої Трійці відмінність в тому, що Бог Отець не народжується і не походить від іншої особи; Син Божий предвічно народжується від Отця; Дух Святий предвічно виходить від Отця. Однак, Католицька Церква навчає, що Святий Дух походить від Отця і Сина. І, як пише святитель Філарет у своєму Катехизисі: «Три Іпостасі, або Особи Пресвятої Трійці, – є цілком рівної Божественної гідності. Як Отець є істинний Бог, так само і Син є істинний Бог, і Дух Святий є істинний Бог, але так, що в Трьох іпостасях є єдиний тільки Триіпостасний Бог». (2 роз./95 пункт)

10. У новому Завіті ми ясно читаємо « Отже, йдіть, навчайте всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа» (Мф.28:19). «Бо троє свiдчать на небi: Отець, Слово i Святий Дух; i Цi троє — єдине. 8 I троє свiдчать на землi: дух, вода i кров; i цi троє — про єдине».(1Ін.5:7)
У своїй відомій праці «Аскетичні досліди» Святитель Ігнатій наводить аналогію, яка може привідкрити нам таємницю Трійці, Він пише так: «Наш розум, слово й дух, по своєму спільному початку, й по своїх взаємним ст. стосунках, служать образом Отця, Сина і Святого Духа». Так само, відома аналогія Бога з Сонцем. Як Сонце одночасно дає людям світло й тепло, так у Єдиному Богові поєднано три іпостасі.

Знайшли помилку – виділіть фрагмент та натисніть Ctrl+Enter. Якщо хочете допомогти проекту – натисніть це посилання.