Що робити християнину, якщо його зурочили?

Сьогодні багато людей, які ходять у церкву, звертаються до різних ворожок і екстрасенсів, щоб відвертали чари та відьмування.

Християни – це люди, які вірять у реальність метафізичного світу. Ми точно знаємо, що у всесвіті існує не лише те, що можна побачити очами чи те, до чого можна торкнутися руками, або відчути іншими органами чуттів. Зокрема, ми приймаємо реальність невидимого світу, певної паралельної нам надфізичної реальності, в якій існують добрі та злі сили. Наша віра в Бога передбачає також віру чи, що точніше, знання про існування диявола – головного свідомого ворога Божого та ворога людського. Відтак, не можна вірити в Бога-Творця, заперечуючи при цьому реальність злих сил та їхній вплив на людину.

Упродовж життя ми постійно переконуємося, що наше перебування на цьому світі зовсім не зводиться до біологічного, грубого й тваринного існування. Наша природа має Божественне начало, бо кожен із нас створений за образом Божим. Це означає, що ми хоча й поки живемо в матеріальному світі, але ми тут не постійно, лише готуючись до вічності з Богом. Певні принципи духовного життя діють ще тут, на землі. Ось чому важливо за життя якомога повніше прилучитися до них чи, кажучи церковного мовою, – причаститися – отримати частку в Божому Царстві вже тепер. Відбувається це шляхом правильного, здорового церковного життя, яке складається зі знань основ християнської віри, прийняття їх теорією та щоденною практикою.

Святі Отці прямо вчать, що і рай, і пекло для людини починається ще тут, за її життя. Бог Євангелії – це Бог Любові. Він є найбільша, найчистіша та найдосконаліша Доброта та Благо. Для того, щоб пізнати Його ближче нам, очевидно, слід максимально наслідувати Його риси у власному житті, а свою волю ототожнювати з волею Божою.


Чи заважають діти в храмі? – новий текст, якого ви ще не читали.


Але існує ще й інший шлях – шлях безбожництва чи навіть богоборництва. Чимало людей у всьому світі вирішують присвятити своє життя не Богу, але дияволу. Вони не тільки прагнуть свідомо чинити зло, але й намагаються стверджувати власну «антицеркву» – синагогу сатани. Правдиве знання про Христа та людей там замінено на брехливе перекручення, цілком зручної та такої, що не вимагає від людини жодної роботи над власним удосконаленням. Навпаки – сатанисти всіляко захочують лінь, егоїзм, блуд, убивства та потакання своїм слабостям. Іноді вони роблять добрі справи, але тільки заради користі та похвали. Дияволопоклонники зовсім не ствреджують, що Христос не Бог, чи що Бога взагалі не існує. Навпаки. Вони в цьому свято впевнені, і саме боротьба з християнством і є головним їхнім завданням і подвигом. Мають сатанисти й власні «богослужіння». Святі таїнства та обряди Церкви в них замінено власні ритуали та містичні дійства, підкреслено протилежного змісту, чорне там називається білим, а біле чорним. Правда для них виглядає брехнею, а брехня – правдою.

У будь-якому випадку, виглядає надзвичайно дивно, коли люди сподіваються на допомогу диявола, якщо його головною метою на землі є принесення горя, бід та смертей усьому живому.

Складно повірити, але деякі сатанинські, чорні обряди та ритуали проникають і в наш побут. Із різних причин люди бажають служити злим силам, обмінюючи ціну своєї безсмертної душі на тимчасові земні вигоди. Дуже часто земне благополуччя людей пов’язано не з благословенням Божим, але бісівською допомогою особам, які принесли в жертву злим силам свій вічний добробут і мирне життя в Царстві Божому. При чому, все це може відбуватися без зайвого пафосу, який ми звикли бачити в фільмах. Просто, людина для себе вирішила будь-якою ціною досягнути омріяної цілі. І, навіть, якщо для цього їй треба буде причинити зло іншому, а вона тут не зупиняється, то знайте – це вже явний прибічник сатани. Такі люди можуть робити іншим шкоду фізичну, матеріальну, а можуть і духовно впливати на стан інших. Принаймні, намагатимуться це зробити.

Божа благодать сильніша за всякі сили бісівські.
Божа благодать сильніша за всякі сили бісівські.

Церква не знає, не може та не хоче знати, яким способом люди наводять зло на інших. Однак, ми точно знаємо, що такі спроби чиняться постійно. Ми віримо в те, що так само, як добром і любов’ю можна ділитися, так можна злим людям ділитися тим, що в них у серці – гріхом, нечистотою та злом. Однак, оскільки Церква це місце максимальної присутності Божої, віруючим, чи точніше, церковним людям жодні спокуси та диявольські наміри не страшні.

– Можна в різні ворожіння не вірити. Та все ж є люди, які проводять різні магічні ритуали.

Так, існують люди, які прямо називають себе ворожками, білими та чорними магами, знахарями, характерниками чи іншими безглуздими кличками. Тут треба нагадати, що діючи від імені диявола та бісівських сил, вони не можуть мати над людьми влади, якщо сама людина їм цього не дозволить. Я нагадаю, що згідно християнського розуміння, диявол – це не антипод Бога, але антипод людини. Він є таким самим творінням Божим, як і ми всі. Однак, на певний час отримав від Бога особливі духовні властивості. Все ж, кожен християн має достатньо сил, щоб боротися в дияволом, принаймні, має всі необхідні засоби для такої боротьби. Ми не повинні здаватися передчасно, бо саме це є гріхом.

– Тож,чи можуть подібні ритуали впливати на людину?

Ще раз. Якщо людина веде церковне життя, постійно молиться, постить, чинить добрі справи, регулярно приступає до св. Таїнств – боятися їй нічого. Божа благодать сильніша за всякі сили бісівські. Бог не чужий нам, а наш Небесний Батько. Дивно було б, якби він дозволив дияволу мучити нас передчасно, знаючи нашу віру, надію та любов до Нього та Його святої Церкви .


Ставити лайки та поширювати цю статтю можна за допомогою цих кнопочок. 


– Чи існують церковні обряди, які призначені для захисту від злих нематеріальних сил?

Раніше в Церкві були спеціальний чин – екзорцистів, які мали від Бога особливу благодать молитися про визволення людини від нечистих духів, або від наслідків їхніх діл. Однак, з часом таке служіння перестало існувати – Бог зробив його доступним всім єпископам і священикам, які чесно та віддано звершують своє служіння. Кожне з Таїнств Церкви є водночас і молитвою проти злих сил, при цьому засилаючи Божу благодать на людину. Жодного особливого чину в сучасній Православній Церкві проти вроків, пристрітів чи ще якихось бісівських чарів правдивими служителями Церкви не практикується. За свідченням проф.О.Осіпова, навіть у давнину, коли ще існував чин екзорцистів, жодних спеціальних молитов або обрядів вони не мали. Їхні служби були простим читанням псалмів чи загальновідомих молитов, зокрема Господньої молитви – «Отче наш», або Молитви Ісусової.

– Церква це засуджує магічні ритуали, але що пропонується людям взамін?

Церква Христова безумовно завжди буде засуджувати бісівські обряди, які спрямовані на те, щоб нашкодити людині. Вона навпаки – дає людині можливість максимально повно розкрити всі свої можливості, здобути мету життя, духовно та фізично зцілитися. Всі наші Таїнства, богослужіння та богослужбові чини направлені саме для духовної користі людини, її освячення та обожнення. Себто, всього того, чого так боїться диявол. Якщо ми з Богом, то хто проти нас?