1. Отче Євгене, зараз Церква говорить, що засмічувати довкілля — це гріх за який потрібно сповідатися, від яких пір це стало гріхом?
Святе Писання неодноразово нагадує нам про те, що людина несе повну відповідальність за все, що відбувається з нею та навколо неї. Господь сотворивши людину, зробив її відповідальною за стан справ на нашій планеті. І це стосувалося не лише Адама та Єви, але має відношення до кожного з нас без винятку, кожного в свою міру. Як директора хімічного заводу, чиє підприємство смертельно забруднює водойми та повітря, так і підлітка, який з’ївши морозиво викидає обгортку просто собі під ноги.
Всі ми несемо відповідальність за те, що думаємо, робимо, говоримо та плануємо. Господь створивши Адама заповів йому турбуватися про навколишнє середовище: «наповнюйте землю, і володійте нею, і владарюйте над рибами морськими [і над звірами,] і над птахами небесними, [і над усякою худобою, і над усією землею,] і над усякою твариною, що плазує по землі» (Бут.1:28). Отже, заповіддю Божою щодо людини є заповідь не лише не шкодити, але й навпаки – всіляко турбуватися про оточуюче середовище, докладаючи зусиль для його покращення.
2. Що послужило тому, що Церква зараз так інтенсивно звертає на увагу на екологію?
Очевидно, нині стан справ у цій сфері настільки катастрофічний, що Церква устами духовенства та ієрархів просто змушена нагадувати нам про такі, цілком очевидні речі. Хоча, безперечно, розуміння цих простих речей повинні виховатися в людей ще змалечку їх батьками. Якість, як і тривалість нашого життя безумовно залежить від того, в якому природному середовищі ми живемо. Згадаймо, скільки лиха приніс нам один лише Чорнобиль. Але, хіба нас губить лише він один?
Окрім того, що нам неймовірно бракує ліній по обробці сміття та не достатньо потужностей, щоб привести до ладу, очистити вже існуюче сміття, яке бачимо повсюди, наша, ще радянська ментальність змушує нас смітити всюди, де лиш можна. Це пряме свідчення людської безбожності, відступлення від волі Творця та навіть більше – знищення того, що зробив Бог. Смітити може лише той, хто не відчуває своєї єдності з оточуючим світом а також – іншими людьми довкола себе. Це дуже тривожний симптом. Це духовний вирок суспільству, в якого не буде доброго майбутнього, якщо не покається.
3. Невже викинутий папірець і засмічування екології відходами підприємства можна одночасно прирівняти до гріха?
Із богословської точки зору, заповідь Богу людина переступає в двох випадках. Коли вона а) чинить зло та б) не чинить добра. Недостатньо робити щось одне з цього списку. Для того, щоб стати повноцінним членом суспільства, і тим більше – повноцінним членом Царства Божого, кожному з нас належить багато трудитися. А в руслі розмови про екологію слід особливо нагадати, що люди, яким важливо мати добрі стосунки з Христом, повинні не лише не смітити, але й навпаки – приймати участь у роботі по очищенню землі від бруду. В цьому наше християнське покликання – очищувати та освячувати цей світ. Якщо ми цього не робимо – ми не християни. Не більше, й не менше. Віра без діл – мертва сама в собі, як нам нагадує апостол Яків (Як.2:17). Що з того, що ми віруємо, але не змінюємося? Біси так само вірять і знають що Бог є, але при цьому служать лише самі собі.
4. Яка кара чекає цих порушників?
Говорячи словами пророцтва апостола Іоана Богослова «Бог знищить тих, хто нищить землю» (Об’явлення 11:18). Ми не зможемо втекти від суду Божого, на якому виявляться всі наші наміри та вчинки.
5. Які ще так звані “нові” гріхи з’явилися, за які потрібно каятися?
Християнські ідеали незмінні вже більше двох тисяч років. Нічого нового за цей час не змінилося. Диявол і далі продовжує спокушати нас одними й тими ж гріхами та пристрастями. Звідси народилося прислів’я, що в диявол не може нічого творити, а лише мавпує Бога. Він повторює постійно одні й ті самі пастки для людей. Інша справа, що деякі з гріхів можна прибрати в більш сучасну форму. Наприклад, раніше можна було зраджувати чоловіку за допомогою ліричної листування голубиною поштою, тепер пристрасть блуду задовольняють за допомогою соціальних мереж. Колись люди проклинали один одного за межі на полях, тепер проклинають коли не можуть уступити один одному дорогу під час їзди на автомобілі. Раніше крали коней, тепер крадуть картки від банкомату чи зламують електронну пошту. Змінюється лише форма, а зміст уже багато віків той самий. Маємо 10 Заповідей чи Заповіді Блаженств – в цьому більше мудрості, ніж у всій людській мудрості світу. Тому, дуже важливо зрозуміти свої помилки та виправляти їх, доки не стало надто пізно.
Спілкувалася Олеся Красновська
Знайшли помилку – виділіть фрагмент та натисніть Ctrl+Enter. Якщо хочете допомогти проекту – натисніть це посилання.