Одна з найбільших проблем церковних критиків у тому, що вони, зазвичай, недосвідчені в богослів’ї та досить недалекоглядні в принципі. Скажімо, вони реально вірять у те, що Церква може не мати відповідей на питання власного віровчення чи своєї історії. Буває навіть так, що хтось уперше взявши в руки Біблію, й не розуміючи там нічого, зухвало думає, що в ній нічого не розуміють і всі інші люди. Звісно, це не так. Уявляєте, ми не просто цілуємо її за богослужінням і урочисто носимо по храму, але й скрупульозно вивчаємо її. Уже дві тисячі років ми щодня вивчаємо Книгу, розкриваючи для себе нові грані Слова Божого, проникаючи в її історичний, буквальний та духовний зміст.
Звичайно, як і кожна наука, біблеїстика вимагає ретельного дослідження. Так, у корпусі богослів’я ми вивчаємо не тільки букву Старого й Нового Завітів, але й намагаємося проникнути в сам дух Священного Писання. У нас існують особливі наукові дисципліни – ісагогіка, герменевтика, зрештою, церковна (біблійна) археологія та історія, які допомагають нам краще збагнути біблійні сенси. Сподіваюся, не треба особливо пояснювати, що для розуміння Біблії, як і для всіх інших книг, важливий не лише текст, але й його вірна інтерпретація. А однією з головних передумов правильного прочитання священних текстів є наша церковність.
Біблія – це книга Церква. Вона написана в Церкві, передаючи інформацію від Бога, від одних людей до інших. І кожна з її книг мала конкретного письменника і адресата. Просто відкрити й сподіватися на те, що вам одразу буде все зрозуміло, було б так само наївно, як витягнувши з поштової скриньки сусіда адресований йому лист, сподіватися, що вам все буде в ньому зрозуміло. Ні, вам треба спочатку познайомитися з тим, хто писав листа, тим кому було його написано, і вже вони обидва змогли б вам розповісти та пояснити, про що саме в листі йде мова. Так само зі Святим Писанням. Краще всього вивчати його в Церкві, послуговуючись досвідом і «професійних» богословів, і справжніх богословів – Святих Отців.
Відтепер ми будемо час від часу повертатися до обговорення складних місць Писання, щоб розглянувши їх більш детально, розвіяти наші сумніви, упередження та всі існуючі непорозуміння.
Звідки в Каїна взялася дружина?
Сьогодні – перше питання, яке я чомусь за останній тиждень почув кілька разів: Звідки в Каїна взялася дружина?
1. Адам не мав більше дітей?
Не дивлячись на те, що в Біблії згадано імена лише старших дітей Адама та Єви, наші прабатьки, які мали прямим завданням від Бога наповнювати землю, в дійсності, мали численне потомство:
«Адам жив сто тридцять [230] років і породив [сина] за подобою своєю [і] за образом своїм, і нарік йому ім’я: Сиф. Днів Адама після народження ним Сифа було вісімсот [700] років, і породив він синів і дочок. Усіх же днів життя Адамового було дев’ятсот тридцять років; і він помер». (Буття 3:3-5)
Чоловічу лінію першого покоління дітей Адама дійсно складали Каїн (Бут.4:1), Авель(4:2) та Сиф (4:25). Як відомо, у східних народів про жінок не згадували на рівні з чоловіками, а навіть родовід вели по лінії батька. Звісно, це зовсім не говорить, що у Адама та Єви не народжувалися доньки. Вони були, але про них «не прийнято» було писати.
2.Чому ж згадано так багато тільки про Каїна та Авеля?
Біблійна історія Каїна та Авеля це історія не сімейного родоводу, а історія першого вбивства на землі. Вона важлива для нас насамперед для того, щоб проілюструвати думку, як гріх почав розповсюджуватися по всій землі після гріхопадіння прабатьків.
3. Чи могли діти Адама одружуватися між собою?
Найбільшу проблему для сучасних читачів біблійної історії є пошук відповіді на питання, звідки в Каїна взялася дружина, про яку пише (Бут. 4:17). Нині нас може бентежити, що перші люди змушені були одружуватися на своїх кровних родичах, у той час, коли сьогодні це не лише заборонено законом, але й може мати фатальні біологічні наслідки для потомства таких пар. Все ж, відповідь на це питання лежить саме у площині кровозмішення. Дружина Каїна,( як і інші дружини інших дітей першої пари) була близькою родичкою свого чоловіка – сестрою чи племінницею.
Давайте ділитися цим текстом із друзями та ставити йому лайки. [fb_button]
Довгий час принцип існування людства на землі вимагав того, щоб люди розмножувалися без уваги на такі речі. Справа в тому, що генетичний код людей сьогодні спотворений гріхом багато більше, за те, яким він був у перших дітей першої пари на землі. І якщо сьогодні близькі кровні родичі захочуть мати спільне потомство, то, швидше за все, маючи однаково пошкоджений генетичний код, пара помножить шанси народити дитину у якої ці вади ще більше помножені, бо помилки в коді батька не закривають помилок у коді матері. І навпаки – якщо пара не є між собою родичами, то найчастіше, чоловік і дружина компенсують такі вади один в одного, (якщо вони не надто значні). Зрештою, всі ми чудово розуміємо, що в далекій історичній перспективі всі ми є родичам між собою, бо походимо від однієї пари перших людей на землі – Адама та Єви. До закону Мойсея шлюби близьких родичів були нормою. Згодом, коли людство розмножилося, потреба в кровозмішаннні цілком відпала.
Слід також зауважити, що в біблійні часи нормою були шлюби з великою різницею у віці. Тому, родичі, які одружувалися між собою могли належати до різних поколінь. Достатньо пригадати відому історію Авраама, у якого дружиною була його рідна сестра по батькові (Бут.20:11-13) і коли йому було вигідно, він представляв її не дружиною, а сестрою. Окрім того, довгий час, ймовірно до самого приходу Спасителя, існував закон левірату, при якому бездітна дружина втративши чоловіка повинна була продовжити рід з братом померлого чоловіка, чи з найближчим кровним його родичем, який з того часу опікувався вдовою (Повтор. 25:5-6; Пор. Бут.1:38). Саме про цей закон існує відома історія, якою Ісуса Христа спокушали садукеї (Мф.22:23).
4. Чи була дружина з іншого роду?
І на закінчення, слід також згадати про ще одне помилкове тлумачення цих місць. Існує невірний погляд про те, що Каїн знайшов свою дружину, змінивши місце свого постійного прожиття: «І пішов Каїн від лиця Господнього й оселився в землі Нод, на схід від Едема. І пізнав Каїн дружину свою; і вона зачала і народила Єноха. І побудував він місто; і назвав місто за ім’ям сина свого: Єнох». (4:16-17). Біблійний вислів «пізнав» – означає «вступив у статеву близькість», а не «познайомився» . Вся історія людства, історія нашого гріхопадіння та спасіння пов’язана нашим родством із Адамом. Інших родів до часу створення перших людей не було, й бути не могло. Тому, думка про те, що Каїн перейшов у землю Нод, де зустрів свою дружину – не відповідає дійсності. Чимало богословів вважають, що Каїн уже був одружений до часу вбивства Авеля, бо в якби це було не так, Святе Писання обов’язково згадало б про момент цього шлюбу.
Що ви маєте знати про рай – якщо вам не цікаво, то я не знаю шо вам може бути цікаво.
Таким чином, співставляючи всього лише кілька біблійних віршів між собою, легко знайти відповідь на це питання та прийти до висновків, які цілком відповідають логіці Священного Писання в цілому й здоровому глузду. Якщо ж такі питання можуть бути принциповими в ставленні людей до інституту Церкви, це якраз і показує інтелектуальний рівень таких людей, які наріжним каменем ставлять власне невігластво. У дійсності, у Біблії є чимало складних місць, які складними вважаються навіть віруючими і богословами, а не спадкоємцями Зенона Косидовського, Омельяна Ярославського чи Лео Таксіля. Читайте Святе Писання не лише для критики, й зовсім скоро ви зрозумієте, що насправді, все значно цікавіше та складніше.