Великий піст. День другий

Вступаючи на стежку Чотиридесятниці, особливо корисно нагадувати собі про те, що піст – це не лише утримання в їжі та розвагах, але й водночас – час максимальної чесності, відвертості. І звичайно, в першу чергу – чесності самим із собою. Наприклад, коли знаєш напевне, що можеш понести подвиг, але виправдовуєш себе, і придумуєш сотні причин, чому цього не робити: не постити, як треба, або не молитися скільки визначено, тощо. Коли ми так робимо, то шукаємо собі виправдання, оманюючи самих себе. Інший вид лукавства – це лукавство та явна брехня стосовно ближніх. Якщо ми обманюємо, то значить не маємо любові до ближнього. Якщо не маємо любові до ближніх – значить ми не християни. І, очевидно, вже немає ніякого значення те, скільки саме ми не з’їли ковбаси, не випили молока, чи навіть, простояли на колінах. Головного ми не виконали – ми не любили.

У Святому Писанні Істиною названо Самого Господа нашого Ісуса Христа, або те вчення, що Він відкрив людству. Знаємо також, що навпаки – диявол названий отцем брехні. Сатана не лише є автором першої неправди на землі, але й залишається “духовним” батьком кожного, хто поширює неправду. З такими людьми він має особливий, невидимий, але цілком реальний зв’язок.

Багато людей говорять, що в ці дні особливо помітним стало лукавство Московського патріарха. Той буквально втратив дар мови, дивлячись на ситуацію в Україні. Він добре звик маніпулювати та лукавити самим жителям Російської Федерації, оскільки ті виросли на ідеології диявольської напівправди державного телебачення, тож додатково промивати мізки їх не потрібно. Вони вже й так готові до всього.

Дивно, що в РПЦ існують особливі відділи для боротьби з сектами, якщо сама РПЦ по своїй природі є великою сектою, на балансі держави. Можна навіть з сумною іронією сказати, що коли Церкву Христову оживляє Святий Дух, то РПЦ уже багато років живить “Газпром”. Не хочу зараз осуджувати – це не моя справа, а особистий вибір кожного. Хочу сказали лиш про те, що стосується нас, українців, та й мене серед них.

Дивлячись на російські новини, наша душа вражається – настільки там багато лукавства, маніпуляцій та підтасовок. Причому, все це подається в такому вражаючому диявольському концентраті, що навіть не сумніваєшся – просто люди, журналісти, такого придумати б не змогли навіть за гроші. Воїстину – це амвон, з якого через людей проповідує сатана. Відтак, те, що відчуваємо ми, дивлячись на політичні програми з Росії, це не просто одна з негативних людських емоцій! Це чітке, якщо хочете, навіть релігійне неприйняття гріха, відторгнення всякої огиди та лукавства. Це не просто наше небажання сприйняти точку зору політичного опонента. Це не сприйняття гріха, як особливої духовної реальності. Байдуже, яким саме чином він проявляється: конкретними справами, намірами, словами, чи вже сюжетами з телеекрану.

8659311_news_bigpic

Патріарх Кирило замовк невипадково. Він заплутався у власній брехні. Якщо про Україну брехати росіянами легко, то розповідати про те, як розуміти вчинки українців самим же українцям – повне безглуздя. У нього реально немає шансів всістися на два крісла одразу: скаже правду – не сподобається Путіну. Збреше – не сподобається власній пастві. Біда в тому, що мовчати не можна. Потрібно обов’язково щось казати, особливо коли знахабнілі низи цього з піною в роті вже третій місяць вимагають!

Що саме головне в цій історії? А те, що Бога не обманеш! Тепер ми знаємо, навіщо РФ так багато зброї, а головне – чому вони так люблять її посвячувати та кропити святою водою. Більше того. Здається я починаю розуміти, якому саме “богу” вони її посвячують. Напевне тому, що не проти братовбивчої війні.

І завершити хотілось би словами Писання: “Пізнайте Істину, і вона вас вільними зробить”. А ще, життя по правді звільнить від потреби викручуватись та маніпулювати, в час, коли потрібно лише просто сказати: православні християни не будуть стріляти по своїх братах і сестрах, не дивлячись на жодні ймовірні користі для окремих політиків чи держави в цілому. А ще пригадаю, що незалежно від того, чи є піст, чи немає, молитися Богу коли руки в крові, не дуже комфортно.

Будемо чесними з собою та ближніми, і нам не буде соромно ні в час випробувань, ні в час благоденствія. Амінь.

Запрошую вас на свій новий проект 2015Відкрити!
Close
Подружіться зі мною!
Разом і батька легше бити!