У той час, коли, перебуваючи на карантинному режимі, весь світ сходить із розуму від неможливості розважати себе звичними способами, для православних християн час карантину співпав (на диво!) з часом Великого посту й найважчі, здавалося б, дні, за мирськими канонами, насправді стали чудовими моментами аби зупинитися в життєвому гонінні за земним щастям та ще раз подумати про свої життєві цінності та пріоритети.
Сьогодні всі наші думки не про Бога чи про Церкву, а про коронавірус. Я не надто знавець усіляких вірусів, однак про церкву дещо знаю). Насамперед хотів би зазначити, щорішенням нашого архієрея в Тернопільські єпархії та зокрема в нашому кафедральному соборі відбулися певні принципові зміни ведення богослужінь.
Не знаю як ви, але я про такого масштабу провокації проти Церкви вже давно не чув.. Люди, які вважають себе віруючими християнами і навіть в інший час сміливо декларують про це з поширенням епідемії коронавірусу перестали бачити принципову різницю між нашими храмовими святинями та будь-якими іншими елементами домашнього декору .
21 вересня, у день Різдва Пресвятої Богородиці, нашу парафію- 1.09.2019 парафію відвідає гість – митрофорний протоієрей Євген Заплетнюк, кандидат богословських наук, місіонер, автор численних просвітницьких статей а також книги «500 сучасних порад від консервативного священика». Після святкової Літургії у парафіяльному класі відбудеться презентація книги автора, а також бесіда на тему «ПОМИЛКИ У ДУХОВНОМУ ЖИТТІ».
Лекція протоієрея Євгена Заплетнюка в рамках Львівських братських студій при Покровському кафедральному соборі м. Львова На початку третього відродження Церкви, не тільки УАПЦ, новітня історія вже творилася(це приблизно 90 роки ) , священники рвалися на радіо, на телебачення, а їх завжди питали : «Ну що ви будете з ними говорити?».
У ці дні особливо рекламують і прославляють парафії, які скинули з себе московське ярмо та повернулися до канонічної та Православної Церкви України. Користуючись нагодою і я щиро вітаю в Українській Церкві кожну громаду, кожного настоятеля, кожного свого віднайденого брата та сестру.
Поки триває Собор, я не хотів би давати жодних прогнозів. Я не в силах телепатично відчути дух Собору, аби передбачити його результат. Але оскільки мені постійно пишуть і запитують, то напишу пару слів про нинішній день. Так, сьогодні безсумнівно історичний день.
Історія про зняття анафеми з патріарха Філарета – це не лише історія про самого патріарха Філарета. Це довгі тридцять років новітньої історії, де тисячі священиків і єпископів щодня боролися з обставинами та тиском цього світу: весь світ проти тебе, а ти стоїш за правду.
Знання та освіта в нас найчастіше асоціюється з навчальними закладами. І це є проблемою. Як показує життя, самоосвіта та власний досвід є не менш важливими для успішного, комфортного життя у цьому світі, ніж диплом про успішне прослуховування певного курсу дисциплін. Звісно, дуже важливо мати добрий фундамент, певну наукову базу і критичний склад розуму.
