Весілля – одна з найурочистіших і найбільш відповідальних подій в житті будь-якої людини. Цей день хочеться запам’ятати на все життя. Кожна деталь під час підготовки до такої сокровенної події має вагоме значення. Незважаючи на те, що усі ми живемо у XXI столітті, для багатьох наречених й досі залишаються актуальними такі, здавалося б, пережитки минулого, як
28 січня 2016 року у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка розпочала роботу всеукраїнської конференція «Розвиток медичного капеланства в Україні: передумови, потреби та перспективи». У роботі конференції, із благословення Високопреосвященного Нестора, архієпископа Тернопільського, Кременецького та Бучацького, взяв участь протоієрей Євген Заплетнюк, духівник ТОНД, який виступив перед присутніми з доповіддю: «Досвід душпастирського служіння з алко- та
4-го грудня свята Православна Церква вшановує велике двунадесяте свято – Введення до храму Пресвятої Богородиці. Ми часто вживаємо це словосполучення “двунадесяте свято”, але , що в дійсності воно означає? Давайте поговоримо про це.
Вступаючи на стежку Чотиридесятниці, особливо корисно нагадувати собі про те, що піст – це не лише утримання в їжі та розвагах, але й водночас – час максимальної чесності, відвертості. І звичайно, в першу чергу – чесності самим із собою. Наприклад, коли знаєш напевне, що можеш понести подвиг, але виправдовуєш себе, і придумуєш сотні причин, чому
Шановні учасники круглого столу “Об’єднаємо Церкву – об’єднаємо Україну: Спадщина Митрополита Мефодія та консолідація Українського Православ’я”, присвяченого річниці з дня упокоєння блаженної пам’яті митрополита Київського та всієї України Мефодія, Предстоятеля УАПЦ!
Таїнство Причастя або Євхаристія – це таїнство Православної Церкви, в якому віруючі під виглядом освяченого хліба та вина приймають найсвятіші Тіло та Кров Спасителя нашого Ісуса Христа, для відпущення гріхів та здобуття вічне життя з Богом. Це Таїнство встановлене Самим Ісусом Христом на таємній вечері (Мф. 26:26-28), та заповідано звершувати в Церкві для духовної та
Христос вчив: “Возлюби ГосподаБога Твоєго всім сердцем твоїм, і всею душею твоєю, і всею мисліютвоєю. Возлюби ближняго твоєго, як сам себе”. (Мт. 22, 37; 39).Як ці слова слід трактувати? Як правильно любити Бога і хтонасправді є наші ближні? Чи слід вважати ближніми всіх людей на землі?
