В Індії був один дивний звичай. Там, коли хтось бажав своєму знайомому нестерпного зла, то дарував йому корову. Але не звичайну корову, а священну, перед якою всі благоговіли та молилися. До речі, навіть до нашого часу індуси продають (пардон) мочу цих корів, з великою радістю її п’ють, втирають у шкіру та купають у ній дітей.
Дорогі брати та сестри! Щиро дякую за сьогоднішню молитву. Знаєте, кожного разу, коли приходиш молитися в храм де є не дуже багато людей, здається, що молитися в ньому трохи «зручніше». Не тільки тому, що ми не любимо людей і вони нам заважають.
Заамвонна молитва – це молитва в чинопослідуванні Божественної літургії Іоана Золотоустого або Напередосвячених Дарів, яку священик читає вголос, вийшовши за амвон. Амвон нині – це напівкругле підвищення перед іконостасом, з якого священик виголошує проповіді або читає Святе Євангеліє. У сучасній практиці Української Церкви заамвонну молитву читає наймолодший по чину священик, ставши перед іконостасом лицем до Вівтаря.
Успіння Пресвятої Богородиці – свято, яке Православна Церква вшановує щороку 28 серпня. Цього дня ми згадуємо перехід із землі на Небеса Діви Марії. Після Вознесіння Ісуса Христа на Небо, Богородицею, згідно волі Спасителя, опікувався наймолодший із апостолів – Іоан Богослов (Ін.19:26).
Декілька років тому, серед інтелігенції був популярним один літературний твір, і ті, хто любить читати, його обов’язково читали. У ньому із точки зору Варрави – того розбійника, якого відпустили під час страти Ісуса Христа – описуються останні євангельські події. Коли його читаєш, то починаєш розуміти, наскільки величезні страждання перенесла та людина, яка тільки очікує смерті, яка лише знає, що її чекає фінал, але немає ніяких мук і фізичних тортур.
У наш час багато хто вважають себе християнами і це, звісно, чудово. Однак, треба бути відвертим, і з повною відповідальністю треба сказати й інше. Якщо ми називаємо себе християнами, але не робимо того, чого навчає Церква, ми обманюємо самі себе. Ми – лицеміри, самозванці.
1. Що це таке? Великими чи Царськими часами називаємо особливе богослужіння добового кола Православної Церкви, яке служиться тричі в році, а саме напередодні (у навечір’я) свят Різдва, Богоявлення та у Велику П’ятницю. Важливо підкреслити, що служба Великої П’ятниці особлива, і має свої власні піснеспіви та читання, в той час коли служби Різдва та Богоявлення майже не відрізняються.
