«Про смаки не сперечаються». Цю фразу кажуть перед кожною суперечкою, де мова йде не про точні факти, а речі більш ілюзорні, теоретичні, які мають відношення до особистих вподобань, більше до суб’єктивних аніж об’єктивних речей. Звичайно, що краще – квадрат чи ромб, червоний чи зелений колір?
Цього року 23 лютого у християн схiдного обряду розпочинається Великий пiст, який триває до Великодня. Цікаво, що православнi та греко-католики постять дещо по-різному. Православним духовенство зазвичай радить дотримуватися суворого посту, а от у греко-католикiв є багато послаблень. Тим часом протестанти взагалi не мають такою посту, а постять тодi, коли вважають це за потрiбне.
Оскільки алкоголізм в Україні набув масштабів пандемії, на яку нині хворий чи не кожен третій дорослий, кращим товаришем і супутником цього захворювання є міф про те, що надто сильна любов до алкоголю подружнього партнера аж ніяк не може бути підставою для розлучення.
Ще кілька років тому мене просили написати щось у стилі «Правил життя» від «Esquire». І хоча я безмежно люблю давати поради, (особливо, якщо мене про це не просять), і обожнюю складати списки, за стільки часу я нічого так і не написав.
Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа! Щойно ми з вами, дорогі браття та сестри, чули притчу Христову про милосердного самарянина. Її розповів Христос законнику, який заговорив не для того, щоб отримати відповідь, а для того, щоб спокусити, випробувати Ісуса.
Його Святості, Святійшому ФІЛАРЕТУ, Патріарху Київському і всієї Руси-України, Предстоятелю Української Православної Церкви Київського Патріархату. Учасників семінару для працівників єпархіальних прес-служб УПЦ Київського Патріархату ПОДЯЧНИЙ ЛИСТ Святійший Владико! Милостивий наш Архіпастир і Отець! Цим листом ми, учасники першого навчального семінару для працівників єпархіальних прес-служб Української Православної Церкви Київського Патріархату, який відбувся 2-4 квітня 2015 року в м.Києві, передусім хочемо засвідчити свою вдячність та синівську пошану до Вашій Святості.
Несподівано для себе, на прохання друзів не лише з України, я спробував написати псевдоцерковне гумористичне автобіографічне оповідання російською мовою. Писав його легко, кілька днів, у вільний від роботи час. Основна мета, безперечно, записати для себе згадані події, водночас, попрактикуватись у графоманстві російською мовою.
