«Херувимська пісня» це – церковне піснопіння авторства Вселенського патріарха св. Іоана Схоластика (565-577 рр. ), яке виконується на Божественній літургії Іоана Золотоустого та Василія Великого під час перенесення Святих Дарів із Жертівника на Престіл перед їх освяченням. Ця пісня нагадує нам про містичні видіння пророків Ісаї та Ієзекіїля про те, що перед Престолом Божим служать Господу небесні сили – невидимі безтілесні духи.
У Церковній свідомості покаяння – це не просто визнання за собою вчиненого злочину. Гріх, як і будь-яку хворобу, недостатньо тільки визнати. Вслід за поставленим діагнозом, всяку значну хворобу потрібно довго та ретельно лікувати. Біблія нам показує ідеал щирого покаяння одного чиновника, який після того, як повірив у Спасителя зовсім перестав красти, а усім кого образив повернув вчетверо більше (Лк.
Ви можете погоджуватися з тим що я напишу, а можете ні. Це ваше право. Однак, мій обов’язок не лише, як священика, але й як звичайного християнина сказати правду про те, що я відчуваю. Сказати про те, що мені не байдуже. Кожного разу я щиро посміхаюся, коли мої тексти на інших сайтах підписують «блогер-протоієрей» .
«Про смаки не сперечаються». Цю фразу кажуть перед кожною суперечкою, де мова йде не про точні факти, а речі більш ілюзорні, теоретичні, які мають відношення до особистих вподобань, більше до суб’єктивних аніж об’єктивних речей. Звичайно, що краще – квадрат чи ромб, червоний чи зелений колір?
Сьогодні я підготував для вас чергову добірку відповідей на ваші запитання. Йтиметься про Московську Патріархію та чиюсь неканонічність, про життя в неправославних країнах, про нелюбов до дітей, про те, чому я став священиком, про ставлення до інших релігій, про ненависть до людини після смерті та кар’єризм, про вплив злих сил на людину й про те, коли слід хрестити дитину, про кращий вік для священика, і про прірву між католиками та православними.
Вітаю вас, друзі! Усім чудового та продуктивного початку робочого тижня! Вашій увазі чергова підбірка відповідей на ваші питання, де, серед іншого, я відповідатиму про межі свого марноставства, про неякісне покаяння, про грядущий Вселенський Собор, про політизацію церковних представників, нашу самодостатність, а також про рай і пекло, як одне й те ж саме місце.
Кстати, я еще на прошлой неделе обещал ответить на вопрос, почему же Церковь благословляет разводы, и, сейчас, как-то очень вовремя, решил кратко озвучить несколько своих идей на этот счет. 1) Церковь не благословляет на развод, в том смысле, что категорически его “рекомендует” в конкретных случаях.
