Який смисл для душі людини несуть свята взагалі (не тільки религійні? Як потрібно святкувати правильно, щоб принести максимальну користь своїй душі та тілу?
Насамперед, тут дійсно треба зауважити різницю між церковними святами та нецерковними – державними, патріотичними чи сімейними. Останні несуть у собі суто земний зміст, маючи на меті пробудити в нас часто несправедливо забуті, але такі важливі риси: шану до історії власного народу, до її окремих трагічних або радісних подій, пам’ять про предків.
Також, бувають професійні свята, які допомагають пригадати людям їх професійну спільноту, вшанувати найкращих представників певного фаху, підбадьорити та заохотити до праці тих, хто зараз працює.
Сімейні свята дозволяють нам не лише збиратися за одним столом, щоб разом поїсти смачної їжі, але основне – виділити час для спілкування, потурбуватися про своїх найближчих, поговорити з ними.
Натомість, церковні свята мають метою направити нас у зовсім інший вимір – духовний. Їхня мета повернути людей від земної буденності до вічного, до того, що ніколи не минає. Кожне велике церковне свято – це спроба перенести людину з місця її страждань та спокус, у найкраще та найбільш сприятливе для неї середовище.
Свято – це час і місце, в яких для віруючого відкривається максимально повне, максимально можливе богоспілкування. Віруючі люди збираючись у храмах на свої свята роблять це не просто для того, щоб згадати певні біблійні події, як це буває з державними святами. У церковних свят усе набагато глибше.
Під час урочистих подій у храмі віруюча людина невидимим, духовним способом поринає у вир згадуваних того дня подій. Вона стає не лише глядачем, але й у певному сенсі – безпосереднім учасником згаданих подій. Це складно пояснити мовою раціоналіста чи невіруючого, але зрозуміло навіть тому, хто робить лише свої перші кроки в храмі. Уміння правильно святкувати – це вміння жити в Царстві Божому вже тут, на землі. Тому, свят у Церкві так багато, але так мало людей святкують так, як це належить.
Для того, щоби правильно зустріти церковне свято, насамперед потрібно пам’ятати, що вшановування святих днів – це Заповідь Божа. Сам Господь повелів людям вшановувати Суботу, як перше зі своїх свят (Вих.20:8-11).
Згодом, кількість святкувань збільшувалася, а вслід за заміною та доповненням Старого Завіту – Новим, існуючий корпус свят був суттєво переглянутий – на зміну застарілим юдейським святкуванням прийшли дні споминів про Євангельські події з життя Ісуса Христа, Пресвятої Богородиці, Апостолів та дні памяті інших святих угодників Божих.
Хоча багато свят дійсно були встановлені людьми, в тому, що ті чи інші свята були сприйняті всією церковною повнотою бачимо не просту випадковість, а Промисел Божий. А раз так, то будемо ставитися до усіх святкувань з великою повагою та пошаною.
Кожне свято – це нагода для нас ще раз подумати про ті речі, які дуже часто проходять повз нашу увагу. Українською мовою “свято” це – святий день. російською мовою праздник це день лінощів порожнього вбивання часу.
Будемо робити все можливе щоб зустрічаючись на календарі той чи інший день, перш за все ми звертали увагу на його першопочатковий, глибинний сенс. Церковні свята, безумовно, правильно зустрічати в храмі Божому, за богослужінням, участю в Таїнствах. Нехай у ці дні нами керуватимуть не лінощі та неробство, але думки про вічні цінності.
Знайшли помилку – виділіть фрагмент та натисніть Ctrl+Enter. Якщо хочете допомогти проекту – натисніть це посилання.