Вірні деяких християнських конфесій навіть не прохо дять строкову службу, а лише альтернативну. Чому так відбувається? У традиційних Церквах (православних, католицьких) нема заборони на військову службу. Тим часом у протестантів існує така річ. Чим вони аргументують таку заборону?
Не хочу нікого розчаровувати, але, на превеликий жаль, наші українські церковні новини мало коли відображаЛИ та відображаЮТЬ фактичний стан того, що в дійсності відбувається в Церкві. Офіційні церковні ЗМІ намагаються, як і до речі будь-які інші світські «зацікавлені» видання, показати картинку значно кращою за ту, що є насправді. Ворожі церкві ресурси показують картинку навпаки –
Влітку відбуваєтьcя багато прощ і паломництв. Як слід поводитися прочанину (паломнику)? Що саме від нього вимагається під час прощі? І чи всі можуть брати участь у прощах?
Часто можна побачити, як вірні ще до завершення cвятої Літургії покидають храм. Чи це правильно? Чи й справді, такі люди не отримують благословення? І як слід виходити з храму?
– Я маю не так вже й багато знайомих священиків, але і серед них траплялися такі, які підвладні цій звичці. Чи є це нормою в церковній спільноті? Чи можуть палити священики?
1. Коли був створений ангельський світ? Де про це пише в Біблії? За вченням Церкви, ангельський світ було створено перед створенням видимого світу. Розповідь про це читаємо вже в першому вірші Біблії: «На початку Бог створив Небо та землю ». (Бут.1:1). Під «Небом» розуміємо ангельський, нетварний – безтілесний світ. 2. Як у середовищі Бога міг
– Отче, вашу кандидатуру було висунуто тернополянами до участі в громадському проекті-праймерізі «100 кращих тернополян». Чи знали Ви про це та чи очікували таку підтримку, адже до фінального голосування допущені лише ті, хто набрав п’ятдесят та більше висунень?
Співробітник прес-служби Тернопільської єпархії УПЦ Київського Патріархату протоієрей Євген Заплетнюк розповідає про діяльність інформаційного відділу Церкви.
Таїнство Соборування – це священнодійство подароване Богом для полегшення страждань саме важкохворих людей. Однак, сучасна практика нашої Церкви допускає до участі один раз у році й людей без явних фізичних проблем, при цьому маючи на увазі їх потребу в уздоровленні не тільки тіла, але й душі. Зазвичай, такий чин відправляється для великої кількості людей у час
