Про п’ять богослужбових кіл

Унікальності кожному православному богослужінню надає те, що воно, дійсно, мало коли повторюється в такому самому вигляді – лише через кілька сотень років. Чому це так? Давайте поговоримо про це детальніше.

Відомо, що прядок і характер богослужінь в Православній Церкві визначається поєднанням цілої низки чинників. Зокрема, т.зв. колами або часовими циклами. Без розуміння природи цього явища годі зрозуміти все, що відбувається у храмі. А відтак, кожен православний християн повинен поставити собі метою більше дізнатися про це, хоча б для того, щоб зробити своє молитовне та богослужбове життя більш усвідомленим та наповненим змістом.

Православна Церква послуговується поділом на п’ять кіл, які накладаючись одне на одне, утворюють неповторне поєднання служб певного дня. Згадаємо про них, починаючи з найбільшого.

1) Коло читань на недільній Утреній. Для читання Євангелії на ранковому богослужінні вибрано 11 особливих фрагментів, які вживаються на богослужінні почергово. Їх номер вказано в богослужбовому календарі. Ці фрагменти Писання розповідають про події після Воскресіння Господнього, а з кожним із них пов’язана особлива стихира, що співається на «славі» після «хвалітних» стихир.

2) Річне стале коло богослужінь. Дане коло – є циклом споминів про важливі Євангельскі події, які прив’язані до різних календарних дат упродовж року. В його основі лежить древня, римська календарна система. Формування його почалося з II-III cтоліття, у зв’язку з шануванням днів пам’яті мучеників, а також свят Богоявлення та Різдва Христового. Після IV ст. кількість подій цього кола почало різко зростати. Сьогодні кількість подій, що наповнюють стале коло настільки велика, що кожен день року є спомином про якусь подію чи святого. Більше того. Для того, щоб дотримуватися правильної ієрархії свят у цьому колі, була створена спеціальна система позначок «святковості» того чи іншого святкування. Основною книжкою, яка містить богослужіння річного сталого (неподвижного) кола, є Мінея. Поєднання читань та пісне співів різниз богослужбових кіл регламентується богослужбовим уставом, поміщеним у Тіпіконі.

0_9ac6c_be19a623_XL

3) Річне рухоме коло богослужінь сформувалося довкола свята Пасхи. Оскільки дата Великодня пов’язана з єврейським місячним календарем, свята та дні пам’яті рухомого циклу випадають щороку в різні дати. Так, особливо слід згадати сформований за багато сотень років комплекс споминів Великого посту, який готує людей до Пасхи та період Пятидесятниці, який слідує за ними. Богослужіння цього кола поміщені в Тріоді – Постній та Квітній.

4) Седмичне або тижневе коло богослужінь – це особливий цикл споминів, розпреділений за днями тижня.Початком і серцевиною кола є недільний день, присвячений Воскресінню. Христовому. До інших днів можуть бути прив’язані ті чи інші події священної історії чи пам’яті святих. У сучасній практиці нашої Церкви, на кожен день тижня випадає дві літургічних теми.

• Понеділок – покаяння та Небесних Сил.
• Вівторок – покаяння та Святого Іоана Предтечі.
• Середа та п’ятниця – Хреста Господнього та Пресвятої Богородиці.
• Четвер – Апостолів і св.Миколая Чудотворця.
• Субота – всіх Святих та заупокійне.

Формування тижневого богослужбового кола має своїм корінням старозавітне шанування суботи. Натомість, для християн хоча й збереглося особливе ставлення до суботи, все ж, ключову роль в тижневому колі займає День Господній – неділя. Решту споминів у дні тижня закріплялися з певним значенням поступово. В різні історичні періоди та в рамках різних літургічних традицій (навіть у одному обряді) вигляд цього кола міг сильно між собою різнитись. На основі аналізу ранніх візантійських рукописів Октоїха можна зробити висновок, що існуюча нині система остаточно склалася до XI століття та в такому вигляді дійшла до нас. Під час спомину конкретної події священно- та церковнослужителі першими серед інших згадують молитвами та співами осіб чи події, вшановані того дня.

5) І п’яте, останнє коло, – добове. Його складають богослужіння окремої доби. Повне коло богослужінь доби розпочинається з вечора попереднього дня, та складається з таких відправ: дев’ятого часу, вечірньої, повечір’я, полунощниці (опівнічної), утрені, першого, третього та шостого часу, зображальних і літургії. Цей порядок може змінюватися, якщо звершується Всенічне бдіння, а також, напередодні свят Різдва Христового та Богоявлення. В такому разі, зазвичай, опускаються повечір’я та опівнічна відправа).

Велич і красу православного богослужіння можна в повній мірі збагнути лише вивчаючи непомітні на перший погляд дрібниці, в існуванні яких прихована неймовірна Божа та людська мудрість.

Запрошую вас на свій новий проект 2015Відкрити!
Close
Подружіться зі мною!
Разом і батька легше бити!