Про це мало говорять, але таке треба знати. Одна з найбільших проблем космонавтів під час космічних подорожей – саме емоційна та психологічна нестиковка один із одним. У закритому приміщенні, десь дуже далеко від землі, в надзвичайно екстремальних умовах зібралися цілком чужі, фактично незнайомі люди, яких об’єднує лише доволі вузька спеціалізація та якесь одне, конкретне завдання.
Перед причастям, коли люди на виголос священика відповіли: “Єдин свят, єдин Господь, Ісус Христос, на славу Бога Отця. Амінь”, далі продовжують співати причасний – короткий стих. Причистен, причасний або кинонік – це коротке піснепіння під час Божественної літургії Православної Церкви, що співається під час «роздроблення» – розділення святого Агнця для причастя та причастя священнослужителів у вівтарі.
Щороку приймаючи участь у святкуваннях на день Хрещення України та вшановучи святого Володимира в Києві, в мене з’являється одна й та сама думка. Сподіваюсь не лише я бачу, що навіть такі формальні, цілком “календарні” свята все-таки можуть бути цілком неформальними, добрими, домашніми, родинними та живими.
Чи священик має займатися лише духовним і отримувати за це плату від вірних, чи також йому слід мати роботу й заробляти на себе та сім’ю? 1. Багатство та скнарість різні речі. Розпочинаючи нашу розмову про фінансове забезпечення священика, давайте одразу з’ясуємо терміни, які будемо використовувати в цій розмові.
Привіт, друзі. Чудового всім нам понеділка. Ось перед вами нова порція порад і міркувань про наше щоденне й буденне життя. Звісно, життя людини багатогранне та не може вписатися в будь-які заплановані раніше рамки. Тим не менше, чимало випадків і подій у своєму житті ми можемо та повинні контролювати.
Ну, що ж друзі. Як показує статистика, тексти, де згадуються ваші нові труси в шафі, користуюся значно більшою увагою, ніж мої глибокі та розлогі богословські трактати. Тим не менше, я все одно надзвичайно радію, коли бачу ваші лайки і репости. Не тому, що в мене комплекси, а тому, що я радий мати однодумців.
Ще кілька років тому мене просили написати щось у стилі «Правил життя» від «Esquire». І хоча я безмежно люблю давати поради, (особливо, якщо мене про це не просять), і обожнюю складати списки, за стільки часу я нічого так і не написав.
Хто слідкує за моїми публікаціями, чудово знає моє критичне ставлення до гомосексуалізму. Все ж, я більше ніж упевнений, що якби всі ті зусилля, які нині особливо активні «християни» витрачають на боротьбу зі збоченцями ЛГБТ були використані на цілком конкретну допомогу та порятунок хоча б безпритульних собак і котів, вони значно наблизилися б до Царства Божого.
