Що вам варто знати про чіпування та печать антихриста?

– Італія стала третьою країною, що приєдналася до програми вживляння мікрочіпів під шкіру. Усе населення має мати ці чіпи вже до кінця 2017 року. А хто відмовлятиметься, того нібито чекає в”язниця. У церковних колах це сприймається як здійснення того, що напророчено в книзі Одкровенні. Відповідно багато хто вважає, що самепро чіпи йшлося у цій книзі. Чи справді такі чіпи слід розглядати як загрозу для людства і те, що саме про них йдеться в останній біблійній книзі? Можливо це безпадставні страхи?

Упродовж кількох останніх років преса особливої, апокаліптичної тематики майорить повідомленнями про те, що деякі країни Євросоюзу планують насильно вживляти людям під шкіру мікрочіпи, що дасть можливість владній верхівці безумовного контролю над усіма своїми жителями. Скажімо, Гугл видає аналогічну інформацію починаючи з 2014 року, а іноді й раніше.

У нашій розмові ми поміркуємо про те, як сприймати таку інформацію з точки зору віруючої людини.

Насамперед – жодної паніки. Більшість видань, які розповсюджують подібну інформацію – прямо спеціалізуються на всіляких скандалах, сенсаціях і перебільшеннях. Дуже рідко про це пишуть серйозні наукові видання, що мають авторитет та вагу серед освіченої аудиторії. Із іншого боку, завжди існував і буде існувати певний тип людей, які захоплюються подібними темами. Вони ладні платити гроші за чергову порцію лякливих текстів з новими варіантами теорії заговору проти людства та них особисто. Саме для них існують особливі друковані та електронні ЗМІ, основною спеціалізацією яких є поєднувати у своїх матеріалах правду, домисли, наукову фантастику та думки невідомих нікому авторитетів і професорів неопізнаних наук.

Друге. Найчастіше, страшилки про європейські беззаконня експортуються до нас із країни окупанта – Росії. Частина гібридної війни та пропаганди полягає в тому, щоб переконати, як росіян, так і нас, українців, у тому, що безбожна Європа зі своїми нелюдськими законами значно жорсткіша та жорстокіша за те, що ми,- а тим більше росіяни – маємо тепер. Саме звідти підкреслення того факту, що чіпи будуть вшиватися насильно, а якщо людина буде не згодна – її будуть за це судити. Вже на рівні емоцій інформація про цей факт не може не обурювати кожного, хто читає подібну маячню. Без бажання перевіряти правдивість того, що сказано. Дійсно, оскільки в нас до такого насильства ще не дійшло, це означає, що ми ще досить непогано живемо, й слава Богу! Не потрібно нам ніяких Європи!

Третє. В чому полягає правда? Правда полягає в тому, що дійсно, чимало технологічно розвинутих держав світу тепер цілком переходять на використання електронних документів, а інформація про конкретну людину в такому разі може міститися на цифрових носіях, в т.ч. мікрочіпах. У цьому немає нічого лякливого. Це зручно для законослухняних громадян, оскільки це позбавляє саму людину від непотрібної паперової тяганини при вирішенні багатьох соціальних питань. Так, це лякає нечесних ділків, оскільки інформація про кожного зберігається навічно. Її не можна витерти чи випадково «загубити», як це часто трапляється в нас. Видати злочинцю себе за чесну людину в такому випадку буде майже неможливо. Подумайте про це, коли купуватимете в незнайомої людини квартиру, автомобіль чи позичаючи їй свої гроші.

Інша справа, що з цього народжується вже інша, але вже не технічна, а цілком етична проблема. Наскільки ми можемо бути впевнені в тому, що одного разу кіберзлочинці не отримують доступ до сервера з інформацією? У нас немає, не було і ніколи не буде впевненості в цьому. Однак, в рівній мірі ми вже сьогодні не можемо бути впевнені в якості збереження особистої інформації про нас і на паперових носіях. Як працівники спецслужб, так і нечесні працівники будь-якої організації, яка володіє приватною інформацією, маючи певне заохочення, без особливих труднощів можуть зробити собі електронну копію будь-яких даних. Тому, бажання захистити себе, відмовляючись від технічного прогресу – просто дивно. Потрібно інше – одночасно з удосконаленням технологій удосконалювати законодавство та збільшувати відповідальність людей за легковажне використання конфіденційної інформації.

І далі. Не варто плутати чіпи для зберігання інформації з тими чіпами, з далекого майбутнього, про які ми читаємо в фантастичних оповіданнях і бачимо фільмах. Можливо вони й дійсно – «близькі родичі» між собою, а ті чіпи, які нині вже використовуються, колись стануть основою для подальшого вдосконалення біотехніки та тих мікрочіпів, які мають на меті керувати людиною. Але, поки про це говорити надто рано.

Так, технології маніпуляції суспільством, безумовно, будуть вдосконалюватися. Ми вже з вами є свідками того, як за допомогою телебачення цілі держави світу стають безвольними рабами власників мережі ЗМІ та місцевої влади. Однак, треба чесно визнати, що всі наші страхи тут явно перебільшені. Християни повинні боятися не зовнішнього, але внутрішнього рабства, рабства від гріха та пристрастей.

У нас із вами вже давно є пластикові карти, мобільні телефони та планшети з мікрочіпами, на черзі масове впровадження біометричних паспортів та водійських посвідчень. Чого ще боятися? Нас уже давно контролюють навіть у найближчому супермаркеті, де вам можуть точно сказати, якого числа якого року ви купляли там свинний фарш, а коли – засіб для миття посуду. Ваш телефонний оператор до секунди знає коли, з ким, скільки говорили і де сами ви перебували фізично в момент розмови. У той час, як вашому провайдеру чудово відомо про що, коли з ким ви переписувалися та які сайти відвідували. Медична карта, яка вільно гуляє кабінетами районної поліклініки розкаже кожному, хто візьме її до рук, у якому році ви зламали палець на нозі, а від чого у вас печія.  У наш час приватності не існує в принципі.

На початку 2000-х років православну громадськість Росії, а також кількох інших країн, схвилювала перспектива отримання ідентифікаційних кодів у податковій інспекції. Саме їх певні кола вважали тією «печаттю Антихриста», про яку розповідає біблійна книга Об’явлення Іоана Богослова (гл.13-14). Згодом, Церква устами духовенства та ієрархів роз’яснила, що немає жодних підстав ототожнювати ідентифікаційний номер платника податку з тим, про що пише Апокаліпсис. У своїй книзі Апостол Іоан Богослов, за словами найбільш авторитетних тлумачів, має на увазі передовсім духовну печать, але аж ніяк не буквальний відбиток якогось знака на тілі людини. Також Церква нагадує, що печать Антихриста буде цілком свідомим, усвідомленим бажанням людини відмовитися від Христа на користь зовнішніх вигод та преференцій. Це буде не механічний, а цілком усвідомлений та бажаний людиною факт. Ніхто насильно, і тим більше таємно не зможе зробити віруючу людину слугою диявола. Як для Бога, так і для диявола має значення наша добра воля та наше особисте рішення. Точно так само із мікрочіпами.

Немає жодних гарантій, що певні технології, які починають нині активно розроблятися, в майбутньому не стануть інструментом в руках антихриста для кращого та ефективнішого поневолення людей. Все ж, святий Андрій Кесарійський підкреслює, що це буде печатка не на фізичному чолі, а на розумі людини! Печатка антихриста – це підкорення всіх основних внутрішніх цінностей та людського розуму речам дочасним. Людина з печаткою на чолі не здатна буде вже звернутися до Бога. У той час, коли печать на правій руці – символі праці та земної діяльності людини – означає турботу та свідому працю людини для будівництва не Царства Божого, а царства земного. Ось чого ми маємо боятися. Ще в 2000 році Синод Російської Православної Церкви наголосив : « Ніякої зовнішній знак чи не порушує духовного здоров’я людини , якщо не стає наслідком свідомої зради Христа і наруги віри » . ( Заява від 7 березня 2000 року)

Також слід сказати, що заспокоюючи свою паству від надмірних, непотрібних тривог із цього приводу, свята Церква завжди робила все можливе, щоб вибороти право людини на альтернативні способи обліку, що не несуть загрузи людині одного разу втратити свою свободу. Діалог Церкви та влади в цьому напрямку давно триває на найвищому рівні. У людей, незалежно від того, віруючі вони чи не віруючі, завжди повинна залишатися альтернатива та можливість обирати.

Звичайно, глобалізація та зростаюче відступлення від принципів християнської моралі, масова деградація суспільства, безкомпромісність великої кількості чиновників і представників влади в різних країнах змушує нас чимдалі тим більше турбуватися про власне майбутнє та майбутнє нових поколінь українців, і не лише їх одних. Тим не менше, християни – це люди, які вірять у промисел Божий, у Його постійну турботу за нас – своїх дітей. Будь-які зовнішні умови, гоніння, чіпізація, війна чи катаклізми – нагода кожній людині проявити свої кращі риси. Ще Апостол писав, що «коли примножився грiх, стало бiльше благодатi» (Рим. 5:20).

Простій та щирій віруючій людині немає чого боятися, немає чого приховувати та немає чого втрачати. Все що вона має й так не її, а Боже. А раз так –  слава Йому за все!