Протоієрей УАПЦ Євген Заплетнюк прокоментував інцидент, котрий стався з буковинцем Михайлом Гаврилюком, якого беркутівці роздягли та знущалися та камеру. Ось, що зауважив священик про цей випадок:
– Як мені здається, здорова та “нормальна” людина, однією зі своїх базових цінностей, вже від самого народження, має співчуття та доброту. Якщо через скрутні життєві обставини – виховання чи сімейну травму вона їх втратила, то безумовно, це величезна духовна та психічна проблема не тільки для неї особисто, але й для всіх оточуючих. Коли немає миру в душі та достатньо розсудливості гідно себе вести, особливо з беззахисними опонентами, то навряд чи взагалі таку істоту можна назвати людиною. Знаєте, сам я досить цинічна та жорстока людина, але коли вперше побачив запис, як ті нелюди мучили одного з нас, роздягнувши до гола, я реально не міг стримати сліз, згадавши, що точно так само колись нашого Спасителя мучили юдейські вояки: «Поділили ризи Мої поміж собою, і про одежу Мою кидали жереба».(Пс. 21:19)
Те, що в ці дні побачив увесь світ та вжахнувся, це ніяке не перебільшення і не виняток з правил. Це – реальне лице людей влади та «Беркутівців», готових убивати людей за гроші. Власне, вже кількість їхніх жертв вимірюється сотнями, а може й тисячами. А це відео – одне з безлічі подібних та ще гірших випадків, тільки не зафільмованих або не оприлюднених. Зверніть увагу, що «Беркут» – це не армія, а спецпідрозділ добровольців, котрі прийшли працювати туди заради грошей. І якщо складається ситуація, де їм дають протизаконні накази – вони вільно можуть відмовитись від чинення звірств за беззаконь. Максимум, що вони втратять – це зарплату за поточний місяць.
Як священик, я глибоко співчуваю, але не цьому чоловіку – Михайлу Гаврилюку – а тим звірям в людській подобі, які можуть жити з такою ненавистю. Це ж якою низькою та жорстокосердою людиною треба бути, щоб наважитись на такий злочин. Тому, в першу чаргу мені шкода самих «беркутівців» і їх родини, що живуть поруч з ними. Людську шляхетність не можна вимкнути коли завгодно, та знову при потребі включити. Це те, що складає нашу внутрішню сутність. І якщо вони є такими на відео, то точно таким самим є і в своїх родинах, серед сусідів та знайомих.
А стосовно нашого побратима Михайла, то я щиро захоплююсь його відвагою та готовністю постраждати в той час, коли інші люди люблять Україну лише перед екранами своїх телевізорів та в соціальних мережах. Якби я не був звичайним священиком, а хоча б єпископом, то обов’язково нагородив би його однією з високих церковних нагород. А був би державним службовцем високого рангу – то, безумовно, знайшов би можливість його підтримати, як лише б міг – не тільки медалями, але й матеріально. Видно ж, що цей чоловік не сильно заможній.
Цей подвиг – готовність віддати своє життя за Правду, за своїх ближніх та сміливість свідчити свої переконання перед лицем гріха в нашій православній традиції називається сповідництвом, а люди котрі пережили тортури від ворогів називають сповідниками віри. Це вже нагорода від Бога. Але я вважаю також, що було б дуже правильно таких людей, як Михайло Гаврилюк, вшановувати заслуженою нагородою і від людей, від держави. Власне, так виглядають справжні Герої України, а не ті, що купляють собі в Адміністрації такі медальки за гроші!
Я пишаюсь тим, що таких Героїв наша багатостраждальна Україна нині вже рахує не десятками, а цілими майданами. Хіба ж це не ознака розвитку цивілізації? Погодьтесь, в ці дні українці вже ясно показали всьому світу, але передовсім самі собі, що не просто гідні Європи, а в багатьох питаннях вже багато вищі за неї!
І на закінчення, хотів би зауважити річ, яка особисто для мене має дуже показове та символічне значення. Як відомо, снайпери та найманці намагаються прибирати патріотів, передусім стріляючи їм в очі. Відомо, що вже кілька людей так частково втратили зір, а є люди, яким лікарі вимушені були видалити одразу два очних яблука. І ось, тут мені надзвичайно виразно помітно духовний контекст. Пригадуєте слова Христа: “Око то світильник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле»? (Мф.6:22) Цей Євангельський фрагмент, насправді, не про очі, а про душі людські. Це в них зараз стріляють снайпера. І немає нічого вищого, як молитвою й небайдужістю стати на її захист та на захист людської гідності .
Перемогти зло більшим злом можна лише тимчасово. Але остаточно перемогти гріх та беззаконня можна лише молитвою до Бога та боротьою з духом рабства й страху. Тому, нині я закликаю всіх до молитви за упокоєння наших померлих героїв і за здоров’я ще живих. Молімося за тих, хто захищає Україну від царства Ірода, гріха та неправди, щохвилини ризикуючи життям. Не забувайте, що люди на майданах та площах стоять не лише за себе, але й за вас і замість вас.
Знайшли помилку – виділіть фрагмент та натисніть Ctrl+Enter. Якщо хочете допомогти проекту – натисніть це посилання.