У день Христового Воскресіння читають особливі канон із стихирами й Часи. Чим особлива пасхальна служба? Хто автор цих служб? Відколи вони існують у вжитку?
Богослужіння свята Пасхи – найбільш урочисті та святові богослужіння Православної Церкви в цілому році. Розпочинаються вони за кілька хвилин перед опівніччю, особливою відправою Полуночниці та «надгробного». Під час цього богослужіння священик із дияконом моляться перед св.Плащаницею, тричі звершують її кадіння та, після поклону, заносять її у св.Вівтар, покладаючи на св.Престіл, де вона буде перебувати впродовж сорока днів – до свята Вознесіння Господнього.
І далі, рівно опівночі, починається Великодня утреня. Не відкриваючи царських врат, священнослужителі у вівтарі починають тихо співати пасхальну стихиру: «Воскресіння Твоє, Христе Спасе, ангели оспівують на небесах; і нас на землі сподоби чистим серцем Тебе славити». Удруге повторюють цей спів голосніше, а священик відкриває завісу на царських вратах. Утретє цей твір виконується на повний голос. Під час співу відкриваються самі царські врата, і через них на виходять священнослужителі в білих одежах у руках із Євангелієм, іконами Воскресіння, свічками. А далі, хресним ходом, священики та увесь народ виходять із храму та тричі обходять його співаючи «Воскресіння Твоє…». Хресний хід і пасхальний спів супроводжує святковий передзвін.
Обійшовши храм утретє, хода зупиняється перед зачиненими дверима, які на той час символізують собою завалений каменем гріб Спасителя. Настає глибока тиша. Припиняється спів та дзвін. А далі, настоятель першим проголошує звістку: «Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим що в гробах життя дарував!». Це – тропар свята Пасхи. Його тричі повторюватимуть упродовж усього Великоднього циклу перед початком усіх відправ. По цьому священик голосно виголошує стихи пророцтва царя Давида – «Нехай воскресне Бог та розвіються вороги Його…». Люди знову відповідають на них співом «Христос Воскрес…».
Далі – широко відкриваються двері до церкви, і всі з радісним пасхальним співом заходять у наповнену світлом святиню. У цей момент, порожній і світлий храм символізує собою порожню гробницю Спасителя, а люди, які входять до нього – являють собою Жінок-мироносиць, які прийшовши намастити пахощами Тіло Христа, знайшовши гріб відчиненим та порожнім.
По цьому Великодня Утреня продовжується співом особливого, надзвичайно глибокого та натхненного канону. Його авторство належить великому святому Церкви Христової VII cт. – преподобному Іоану Дамаскину. Цей видатний подвижник, богослов, увійшов у церковну історію як автор «Точного викладу Правосланої віри» – одного з найперших систематизованих праць із догматики.
Під час співу цього канону священнослужителі звершують кадіння вівтаря, іконостасу та людей, голосно вітаючись із ними пасхальним привітом: «Христос Воскрес!».
«Воскресіння день! просвітімось, люди. Пасха, Господня Пасха, бо від смерти до життя, й від землі до Небес Христос Бог нас перевів, що пісню перемоги співаємо». (1 ірмос канону).
Цікаво, що цей твір майстерно складений святим Іоаном так, що майже повністю складається із посилань на Святе Писання, або прямо містить цілі цитати з Біблії.
У деяких православних країнах є звичай, при закінченні Утрені, на словах 4-ої стихири 9-ої пісні: « З радістю одно одного обнімімо. О, Пасха! позбавлення суму, бо з гробу сьогодні, наче із світлиці, засяяв Христос. Жінок радісти наповнив, промовивши: проповідуйте Апостолам», священнослужителі у вівтарі, а миряни у храмі, вітають один одного словами «Христос Воскрес!.»
А далі, священик читає «Огласительне слово на Пасху» святителя Іоана Златоуста. У цьому творі, видатний християнський проповідник, подвижник і сповідник віри Іоан Златоуст ( грецк. Хризостом), найкраще з усіх духовних авторів висловив зміст події Пасхи. «Де твоє, смерте, жало? Де твоя, пекло, перемога? Воскрес Христос, – і ти повалене! Воскрес Христос, – і попадали демони! Воскрес Христос, – і радіють ангели! Воскрес Христос, – і життя триває! Воскрес Христос, – і немає жодного мертвого в гробі!…».
Після закінчення Пасхальної Утрені звершуються особливі Пасхальні Часи та Літургія. Їх особливостями є те, що звершуються вони при відчинених Царських вратах. Відчинені ще на початку пасхального богослужіння, вони не будуть закриватися увесь Світлий тиждень, показуючи цим те, що Христос назавжди відкрив людям вхід до Царства Небесного. Не на один тиждень, а назавжди!
Відправа Пасхальних часів, які розділяють між собою Утреню від Літургії, полягає не в звичному читанні псалмів, але їх складає спів певних святкових пісне співів: «Воскресіння Христове убачивши …».
Упродовж Великодня та всього тижня Пасхи читання на клиросі заміняється співом. Із читаного залишаються лише виголоси ектеній,читання Євангелія та Апостола. Зрештою, навіть читання Псалтиря – збірника древньоєврейських релігійних гімнів – на весь тиждень скасовується, бо старозавітній тіні вже немає місця при осяянні променистим світлі новозавітної благодаті.
Сам зміст свята Пасхи свідчить, що головним дійством пасхальної ночі є не освячення святкового кошика, а Причастя Святих Христових Таїн, по закінченні довгого шляху Чотиридесятниці. Лише той, хто з’єднується з Христом у Пресвятій Євхаристії може стати причасником вічних Господніх благ у Божому Царстві.
Знайшли помилку – виділіть фрагмент та натисніть Ctrl+Enter. Якщо хочете допомогти проекту – натисніть це посилання.