У світлі наших останніх розмов, якось попри мою увагу пройшов черговий, доволі непересічний гей-скандал. Як виявилось, про нього вже відомо всім, окрім мене. Не сказав би, що відчуваю особливу неприязнь до гомосексуалістів. Зрештою, як і велику симпатію. Лише б людина була хороша та богобоязлива. Серед моїх знайомих дійсно є чимало відомих геїв, навіть з єпископів. Але назвати мені їх зараз своїми “друзями” в згаданому контексті було б занадто необачно. Зроблю це іншого разу, сподіваючись, що зараз вони мене зрозуміють та не ображатимуться.
Насправді я намагаюсь, не дивлячись на той ажіотаж, що розпалюється в багатьох нестабільних мізках, ставитись до згаданого питання виключно в пастирському руслі. Я завжди був, є, та й очевидно залишатимусь в майбутньому, захисником святості інституту шлюбу, борцем з гріхом гомосексуалізму, а також, категорично виступаю проти його легалізації та пропаганди. Однак, не дивлячись на все це, я зовсім не вважаю, що повинен присвятити власне життя феєрічній боротьбі з чужими статевими вадами. Мені здається вершиною дурості на гей-паради відповідати ще масштабнішим анти-гей-парадом.
І в першу чергу тому, що в кожного содоміта є не тільки задок, але й власний розум. Принаймні, його залишки. Тому, безумовно, кожен з нас почати очищувати Землю від гріхів повинен, в першу чергу, з власної душі, а не з душі своїх ближніх. Навіть у випадку, якщо мова йде про душпастирські стосунки: між священиком та його духовними дітьми. Принаймні, без прохання самого гомосексуаліста вилікуватись бажання священника насильно оцерковити людину виглядатиме по меншій мірі – дивно . В насильницькій християнізації не більше шляхетства та благородства ніж у педофілії. Та й сенсу теж не набагато більше.
А віднедавно я зрозумів, що говоритити на цю тему варто не більше, ніж про всі інші гріхи, від котрих страждає людство. Сам так чиню, та й друзям при нагоді раджу поступати так само.
Практика показала, що коли хтось один бореться з содомією активніше за інших, то в першу чергу хоче цю кляту содомію подолати сам у собі. Наприклад для мене гріх гомосексуалізму взагалі чужий, на відміну від інших гріхів, від котрих я дійсно страждаю. Тому, особисто в мене немає мотивів так фанатично на ньому зупинятись, нехай навіть в теорії.
Тут ще треба наголосити, що цими словами я, безперечно, не хочу образити всіх нормальних людей, які вважають гомосексуалізм збоченням і намагаються хоч якось протистояти пропаганді підерастії в нашому суспільстві. Християнам належить ненавидіти гріх, а грішнику допомагати його долати. Просто всі ті, хто вважають збочення нормою – самі є збоченцями, навіть коли й нічого такого не практикують. Плутати грішника та його гріх – небезпечно.
Але якщо грішник не вважає це за гріх, а навпаки, пишається ним, проводить гей-паради, проповідує свій стиль життя та навязує його іншим, то таким чином він уподібнюється бісам і робить все щоб осквернити і знищити в собі образ Божий, таким чином перетворюється у богоборця, свідомого противника і хулителя Божого.
Так ось. Днями в мережу “якимось дивом” виплило доволі суперечливе відео, на якому зафіксовано гомосексуальний акт відомого “опозиційного” журналіста, політика та суспільного діяча Віталія Портнікова. Причому, знаєте, настільки переконливого та якісного виконання, що вже з перших хвилин у глядача може скластись врадження, що воно зняте не для провокації, а для реклами головного героя. Жодної думки про якісь спецслужби, масонську змову чи хитрощі Ку-Клукс-Клану, принаймні у мене особисто, не виникає. Звичайне порно для домашнього архіву.
І ось, що я хочу сказати з цього приводу. Можливості інтернету – це неабиякий дарунок людству Небесних сфер. Це саме завдяки йому в наш час інформація не має кордонів. А можливості розповсюдження відео та аудіо- це взагалі дар Серафимів. Історію відтепер не тільки пише, але й творить Інтернет. Сучасні технології стали першим ворогом лицемірства та демократії. Ти можеш себе уявляти бог зна ким, справляти враження інтелігента, вміло грати на публіку, видаючи з себе інтелектуала, святенника та невизнаного генія епохи. Але тільки до того часу, поки домашнє чи не зовсім домашнє відео не покаже світу ким ти є насправді.
Запевняю вас, що оприлюднювати чужі компромати – це гріх не менший за содомію. Але лише завдяки підступності опонентів у свій час суспільству стало відомо більше пікантних подробиць про депутата Ляшка, Віктора Шендеровича, колишніх єпископів – Гурія з Московського Патріархату, чи Варуха з Київського, та багатьох інших. Зауважу, що я сам в жодному разі не вірю провокаціям проти цих чесних та порядних людей, і безперечно, вам раджу робити так само. Тим не менше, зустрівшись з іншою личиною цих діячів неминуче переживаєш когнітивний диссонанс,бо й дісно: як таке можливо?!
Мені дуже шкода, що така талановита та здібна людина так нерозважливо перекреслила своє майбутнє. Розумний не лише той, хто не грішить, але й той хто вміє не попадатися на місці злочину. Принаймні, буде менше спокус іншим. А тут не лише попався сам, а ще й неабияк “підставив” опозицію. Тепер виходить, що нам Європа потрібна лише для того, щоб Портников отримав шанс найти собі законного чоловіка. Так он, виявляється, для чого він на Євромайдан ходить! Фі. Гидота яка!
З сумом мушу звернути увагу на загублений авторитет багатьох чудових принципів, які від імені “нормальних” людей так часто, і так голосно декларував Портников через телебачення, радіо, тисячі своїх інтернет-публікацій. Як цілком пересічному громадянину мені абсолютно все одно яким чином та з ким конкретно проводить своє дозвілля цей пан. Але якщо він своєю поведінкою може принести шкоду спільній справі – його необхідно усунути до часу повного покаяння. І не треба казати, що це спосіб прибрати кращих з кращих. Очевидно, що людина, яка довгий час грала чужу роль, не завжди варта довіри. В розвідку з такими ходити небезпечно. Прийнамній, спати разом в одній окопі.
По-друге, вже саме як душпастир, можу сказати, що люди заражені содомською пристрастю не повинні виступати в якості лідерів, чи тим більше – загальнонаціональних моральних авторитетів. Він може все ще бути чудовим журналістом або ведучим, але має також пам’ятати, що його життя вже більше ніколи не буде таким, яким воно було до кінця грудня 2013. Після цього відео в нього життя може бути лише в покаянні. Він став подібний людині, котра надірвала голос. Публічно співати їй тепер шкідливо та недоцільно.
Інавгураційна промова Віталія Портникова в УКУ
p.s. До речі, чи зможе Український Католицький Університет, де не так вже й давно виступав сам Віталій з інавгураційною промовою, дати цим новинам адекватну оцінку. Тамтешня корпорація давненько відома своєю неймовірною толерантністю та дотриманням “Європейських стандартів”. Пригадуєте, в кінці 2011 року вони навіть хотіли заборонити використання жида в постановках Різдв’яних вертепів, оскільки це може ображати представників інших народів та культур. Цілком ймовірно лише тому, що серед викладачів та меценатів УКУ були євреї. Тепер, очевидно, для того, щоб бути послідовними до кінця, їм належить також захищати й цього відомого діяча та його моленькі слабкості. Він може й гей, але наш гей! )
Побачимо, що буде далі. Самому цікаво!