Друзі, ми продовжуємо почату раніше розмову про секрети сімейного щастя та щастя в стосунках. І ще раз зауважу, що всі ці «секрети» ніякими секретами не є. На рівні власного досвіду та підсвідомості більшість із нас чудово розуміє, що саме треба робити, а чого уникати. Інша справа, що найчастіше ці речі залишаються в нас на рівні
Привіт, друзі. Сьогодні в мене є трохи часу для важливої розмови про стосунки, точніше – про сімейні стосунки та відносини з нашими шлюбними партнерами, або тими, хто має ними ставати. Тут одразу скажу для тих, хто поки “вільний”. Якщо ви не плануєте бути з людиною вічність, а просто трохи розважаєтесь і використовуєте один одного, –
Чи багато людей зараз дотримуються усіх весільних забобонів? Що каже Церква про забобони щодо весільної сукні, рушника, обручок? Чи можна поєднувати національні традиційні забобони із християнськими цінностями? Чи не суперечать поширені весільні забобони християнському таїнству шлюбу? Про все це розмова з протоієреєм Євгеном Заплетнюком, ключарем кафедрального собору свв.Костянтина та Єлени, м.Тернополя, відомим публіцистом і релігійним діячем.
Протоієрей Євген Заплетнюк розповідає читачам тернопільського видання “Про те”, як слід сприймає свято, чи то уже сьогодні не свято – 8 Березня.
Уже доволі пристойну кількість років напередодні «Дня св.Валентина» я даю коментарі про це «свято» представникам ЗМІ. Зазвичай я пояснюю, що це зовсім не церковне свято. Православні того дня шанують мученика Трифона, а ввечері служать Всенічне бдіння святу Стрітення. Для католиків в цей день – свято пам’яті свв.Кирила та Мефодія, а сам Валентин вважається покровителем не
Та істерія, яка розпочалася довкола книжки, і навіть реакція аудиторії на мої скромні іронічні нотатки, свідчить насамперед про те, що проблема українського заробітчанства – це проблема болісна, вистраждана й багатьма людьми незрозуміла до кінця. Я не збираюся переконувати когось у тому, що всі, хто поїхав за кордон заробляти гроші – погані люди. Я зовсім цього
Питання сексуальності та міжстатевих стосунків для християн настільки незвичні та непрості, що Церква через власну чистоту й цнотливість довгий час соромилася говорити про них уголос. Навіть сьогодні священики говорять про це дуже несміливо, торкаючись їх лише в приватних розмовах або в публікаціях для обмеженого кола читачів. Все ж, це зовсім не означає, що священики не
Усіх православних чоловіків-активістів можна поділити на дві основних категорії. Одні вважають, що жіночий день – 8 березня, і нічого тут змінювати не потрібно. Інші мають особисту неприязнь чи то до євреїв, чи тодо Клари Цеткін, але своїх дружин і дівчат принципово не шанують в період між 7 і 9 березня.
Дуже часто люди приходячи до храму очікують, що Бог усіма можливими способами буде віддячувати їм за зовнішнє благочестя ( за піст, молитву, милостиню) та, буквально, “втручатиметься” у їхнє побутове життя. Такі «віруючі» чомусь свято переконані, що Сам Господь, як мінімум – особисто, вирішуватиме для них усі існуючі проблеми, ще по мірі поступлення. На жаль, саме такою для певної категорії людей
