Постоянно встречаю предупреждения юзеров о том, что они не будут дружить с “религиозными фанатиками”. Не знаю. Я уже очень давно не видел в ЖЖ именно религиозных фанатиков. Ну, там Кураев не в счет, он уже давно фанат сам себя. Скорее всего, именно атеисты, феминисты и прочие “исты” и “асты” – самые большие религиозные фанатики.
Основною темою данного нарису стане короткий порівняльний аналіз погляду на людську гріховність між Православною та Католицькою Церквами, а також, у способах боротьби з гріхом, на основі католицьких катихизмових правд віри, зокрема, положення про гріхи, які кличуть про посту до неба. Одразу слід зауважити, що католицьке сприйняття гріха з’явилось як наслідок осмислення давнього римського юридизму, при якому кожен людський гріх — це в першу чергу злочин, порушення чітких законів Божих, за які потрібно буде у свій час дати відповідь Богу, Який, мовою того ж Катехизму, є “Справедливим Суддею, що за добро нагороджує, а за зло — карає” (“Шість правд віри”).
Що таке целібат? Одним із відступлень Римо-католицької Церкви в погляді на Таїнство Священства, є її вчення про целібат, видуманий та впроваджений Папою Григорієм VІІ, як непохитний закон Церкви. Целібат – це примусовий стан безшлюбності католицького священства. 1074 року своїм указом Папа заборонив, нарівні зі священиками-блудниками, одружених священнослужителів, а згодом ним же було визнано протизаконним шлюб усіх без винятку кліриків.
Католицька Церква у груднi вiдзначає Рiздво Христове, а вiрнi Схiдного обряду – в сiчнi… Так, це правда. Різдво Христове обидві Церкви зустрічають 25 грудня, однак різниця тут не в принципових догматичних питаннях, а в різному способі літочислення, а конкретніше – в різних календарях: юліанському та григоріанському.
Вище католицьке духовенство Францiї вирiшило внести змiни в текст перекладу з давньогрецької мови головної християнської молитви — “Отче наш”. Внесенi змiни були схваленi Ватиканом. Йдеться про рядок молитви “Отче наш”, в якому сказано: “I не введи нас у спокусу”. У багатьох вiруючих цi слова викликали стурбованiсть, оскiльки звучали так, нiби спокуса походить вiд Бога, що було явною помилкою сприйняття тексту, зазначалося на конференцiї єпископiв.
