Надруковано: Українське Православ’я у контексті вітчизняної історії та суспільних трансформацій (пам”яті митрополитів Василя (Липківського) та Іоана (Борднарчука): Матеріали Всеукраїнської науково- практичної конференції (27-28 листопада. м.Тернопіль)// За заг.ред. д.істор. н. Е.Бистрицької (гол.ред.) д.істор.н. І.Зозуляка, д.філос.н. О.Сагана, д.філос.н. Л.Филипович. – Тернопіль-Київ, 2014.- 256 с.
Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа! Щойно ми з вами, дорогі браття та сестри, чули притчу Христову про милосердного самарянина. Її розповів Христос законнику, який заговорив не для того, щоб отримати відповідь, а для того, щоб спокусити, випробувати Ісуса.
Одним із найбільш ефективних засобів покращення духовного здоров’я віруючих є постування – дотримання, з більшою інтенсивністю ніж звичайно, відомих правил благочестя в зовнішній та внутрішній поведінці. Пости бувають приватні та загальні. У першому випадку віруюча людина, після отримання благословення свого духівника, одна, бере на себе певний аскетичний подвиг, переважно з покаянною метою, або в особливому намірі.
25 грудня римо-католики та вірні деяких Православних Церков святкують Різдво Христове. Та усім відомо, що з цим християнським святом пов’язують деякі нехристиянські традиції. Які нехристиянські звичаї слід забути християнам (православним і римо-католикам)? І чому вони збереглися аж до тепер? Для того, щоб знайти відповіді на ці непрості питання, нам належить звернутися до самих початків людської історії.
Безумовно, говорячи про імена Божі одразу ж варто наголосити, що наш Творець не потребує жодних власних імен. Це нам потрібні власні імена для того, щоб відрізняти одну людину від іншої. Саме тому в нас поруч із іменем згодом з’явилися ще й особливі прізвища та по-батькові.
Проповідь на 23-тю неділю по П’ятидесятниці, виголошена в Свято-Воскресенському соборі м.Тернополя протоієреєм Євгеном Заплетнюком. 16 листопада 2014 року. Сьогодні ми маємо 23-тю неділю після П’ятидесятниці. У цей день читалося Євангеліє про те, як Господь зцілив спочатку кровоточиву жінку, а потім і воскресив із мертвих дванадцятилітню дочку начальника синагоги Яїра.
Щиро вітаю вас, дорогі браття та сестри, з нинішнім святом – святою неділею та днем тезоіменитства нашого архіпастиря та настоятеля нашого храму – Високопреосвященнішого владики Нестора. Разом із цим хочу пригадати, що прочитане щойно Євангельське зачало має безпосереднє відношення до кожного з нас.
Сьогодні, брати та сестри, свята Православна Церква вшановує пам’ять одного з найбільших угодників Божих – святого великомученика Димитрія Солунського. Він народився, відповідно, в Солуні – це місто в Греції. Роки його життя припали на VІ століття. Він увійшов у пам’ять Церкви тому, що мав неухильну віру в Христа, з уваги на те, що на той час сповідувати таку віру було небезпечно для життя.
Стенограма проповіді, виголошеної прот.Євгеном Заплетнюком у пятницю 07 жовтня 2014 року, після Божественної літургії в соборі Воскресіння Христового м.Тернополя. Я дуже дякую вам за те, що прийшли сьогодні на наше богослужіння. Певно, ви вже замерзли трохи, але треба готуватися бо буде ще більша зима.
