Ми щойно з вами звершили перші богослужіння добового кола – вечірню та утреню, які в поєднанні з першим часом складають Всенічне бдіння. І якщо всі люди будуть святкувати своє свято Трійці лише завтра, то тільки тому, що не знають про те, що в Церкві день починається з вечора попереднього дня.
Часто можна побачити, як вірні ще до завершення cвятої Літургії покидають храм. Чи це правильно? Чи й справді, такі люди не отримують благословення? І як слід виходити з храму? Безумовно, той, хто ревно готувався до участі в святих Таїнствах Сповіді та Причастя, навряд чи зважиться запізнитися на Літургію, чи тим більш – покинути храм до відпусту без поважних на це причин.
Є чимало випадків, коли православні стають католиками та навпаки. Чи потрібно узаконювати таку зміну обряду? Як це відбувається у кожній із Церков? Чи потрібно ще раз охреститися? Немає сумнівів у тому, що кожна людина вважає саме свою віру істиною. А відтак, наскільки вона вірить у правдивість та непогрішимість власних релігійних уподобань, настільки ж (а може й більше!) вона переконана в помилковості та шкідливості інших вірувань, церков і деномінацій.
Чи відомо, хто її автор і з якого часу нею моляться? Чи є інші молитви до Святого Духа? Коли саме моляться “Царю Небесний”? І чи вимагається, аби кожен християнин знав цю молитву? Не дивлячись на те, що Бог християн – Бог у Трійці Єдиний, і онтологічно розділяти між собою творчі іпостасі не допустимо, все ж, наша традиція допускає особливі молитовні звернення, адресованій кожній з осіб Пресвятої Тройці.
Проповідь на свято перенесення мощів Святителя Миколая, виголошена в Свято-Воскресенському соборі м.Тернополя протоієреєм Євгеном Заплетнюком у п’ятницю 22 травня 2015 року. Сьогодні Православна Церква вшановує день перенесення мощей – чесного тіла святого Миколая Чудотвоця – великого світильника нашої віри. Як відомо, ми згадуємо про нього ще 19 грудня, згадуючи його все праведне життя.
Найперше, вітаю вас дорогі браття та сестри, всечесні отці, з цим радісним святом, яке нас Господь сподобив пережити. І не просто пережити, але правильно зустріти в святому храмі – спільними молитвами та участю в Святій Євхаристії. Коли апостоли проводжали Ісуса Христа, то їхні серця наповнилися сумом, скорботою та відчаєм через те, що улюблений Учитель більше ніколи не буде з ними.
Прес-служба Тернопільської єпархії Української Православної Церкви Київського патріархату повідомляє про те, що Високопреосвященний Нестор, архієпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький, задовольнивши клопотання духовенства та мирян Бережанського благочиння Тернопільської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви, прийняв до Київського Патріархату парафії Бережанського благочиння УАПЦ в повному складі, про що був виданий відповідний Указ №150 від 16.05.15.
Сьогодні ми з вами слухали Євангельське читання про те, як Господь наш Ісус Христос подарував зір сліпій від народження людині. Чимало з нас носять окуляри й на власному досвіді знають наскільки погано бути сліпим. Слава Богу, що в повній мірі ми цього не знаємо.
Сьогодні ми з вами вшановуємо свято перенесення мощів страстотерпців, київських князів святих Бориса та Гліба, які були несправедливо замучені, вбиті за правду. І навіть коли ця правда не стосувалася безпосередньо Церкви та питань віровчення, свята Церква все одно вшанувала їхній подвиг так само, як вона вшановує подвиг кожного християнського мученика за правду Божу.
