Деякі люди ловлять себе на думці, що їхнє життя стало низкою суцільних невдач і фейлів. Вони навіть до церкви починають приходити саме тому, що хочуть нарешті припинити постійні чорні смуги. І, знаєте що? Майже завжди розмовляючи з ними досить легко переконуєшся, що їх проблеми перебільшені.
У нас, у Тернополі, недавно на стіні одного з будинків намалювали героїчний портрет Надії Савченко. Правда, зовсім скоро цей портрет залили червоною фарбою та написали ньому «Вбивця». Я не хотів би починати зараз треш про істинне лице Савченко – це справа психотерапевтів чи незалежних суддів.
Нікому не вір – ніхто тебе не зрадить. Так на Тернопільщині кажуть старі люди. А вони щось та й бачили у своєму житті. Але є але. Тебе не зрадять лише тоді, коли нікому не будеш вірити? А як же найближчі люди?
Цього тижня зі мною сталися дві історії, які за своїм змістом є напрочуд схожими. Хоч і відбулися в різні дні та з різними людьми, здається, вони буквально доповнюють одна одну. І повірте, це вже ніяка не випадковість , а певна, доволі небезпечна тенденція в нашому суспільстві.
Переконаний, що не лише я зараз, ділячись своїм досвідом та переживаннями, але й усякий без винятку священик на моєму місці, зможе вам розповісти про те, що бути духовним наставником – це без перебільшення неймовірна відповідальність і тягар. Часом такий тягар, який піднести самому, без явної допомоги Господа та молитви інших священиків і людей – просто нереально.
Довго думав, як краще сформулювати власне неприйняття «християнської» рок-музики, але суботній концерт Kutless у Тернополі суттєво мені допоміг це зробити. Одразу скажу, що я не ханжа. Я люблю хороший рок, і люблю свою Церкву. Однак, не менш чудово пам’ятаю, що мухи повинні зберігатися окремо від котлет.
Оскільки алкоголізм в Україні набув масштабів пандемії, на яку нині хворий чи не кожен третій дорослий, кращим товаришем і супутником цього захворювання є міф про те, що надто сильна любов до алкоголю подружнього партнера аж ніяк не може бути підставою для розлучення.
Продовження. Початок див.: Міфи та правда про церковне розлучення ч.1 Люди створені Всеблаженним Богом для того, щоб вони самі могли відчути за свого життя хоч тінь повноцінного, «онтологічного» щастя. А скільки нещасливих жінок і чоловіків лише імітують його впродовж багатьох років!
Більшість наших розмов, та що там більшість, усі без винятку наші розмови про шлюб і стосунки мають суто позитивну, практичну та профілактичну мету. Ми розмовляємо не просто для того, щоб отримати нові знання, але щоб йти далі: через втілення отриманих знань, досягати максимально можливого в наших конкретних умовах щастя для себе та для своїх стосунків.
