Яка історія появи цього гімну? Коли саме його виконують? Чи справді, коли він співається, всі мають стояти? Чи слова цього гімну редагувалися з часу його появи? Як часто і чому? Нині мало хто вже знає, але своєю появою та славою ця молитва-гімн завдячує не лише авторам слів і музики.
Що говорити при зустрічі зі священиком і коли з ним прощаєшся? Як вітатися і прощатися вірним? Чому при зверненні до православних священиків використовуються імена в такому вигляді, в якому вони звучать по-церковнослов”янськи: “отець Іоан”, а не “отець Іван”. Чи вірні, звертаючись один до одного, мають говорити: “брат”, “сестра”?
Чи вмієте ви молитися, дорогі браття та сестри? Отче, що це за дивне питання ставите ви перед нами, скажете ви! Ми все життя, із самого дитинства, навчені своїм батьками та хрещеними молитися перед іконами вранці та ввечері перед сном. А ще, завжди молимося відвідучи храм Божий та різні богослужіння!
Відлучення практикується в багатьох релігіях, зокрема, в християнстві і іудаїзмі. Практично, відлучення зазвичай полягає в тому, що відлученому заборонено брати участь в здійсненні суспільних релігійних дій. Мета Боговтілення – приходу на світ Сина Божого – через хресні страждання звершити спасіння нас, людей.
Найчастіше його промовляють, коли загрожує небезпека. У західному обряді це псалом, зазвичай, читають під час вечірньої служби, а також у першу неділю Великого посту. Натомість, у східному – 90-ий псалом читають під час богослужіння 6-го часу, на Великому повечір”ї, а також, під час панихид.
Під час вінчання у храмі на голови тих, кому уділяють церковний шлюб, кладуть вінчальні вінці. Що вони символізують? Відколи такі вінці почали застосовувати? Якої саме форми вони мають бути? І чи слід вірити забобонам, які пов’язують із падінням із голови цього вінця?
Унікальності кожному православному богослужінню надає те, що воно, дійсно, мало коли повторюється в такому самому вигляді – лише через кілька сотень років. Чому це так? Давайте поговоримо про це детальніше. Відомо, що прядок і характер богослужінь в Православній Церкві визначається поєднанням цілої низки чинників.
Беручи до уваги волю більшості жителів села Катеринівка, Кременецького району, ще в квітні 2015 року частина віруючих Московського Патріархату виявили бажання покинути підпорядкування чужоземній Церкві та стати членами Помісної Української Православної Церкви Київського Патріархату. Згідно волевиявлення парафіян, релігійна громада святого Георгія Побідоносця с.
Кілька останніх місяців увага громадськості прикута до Катеринівки – невеличкого села на Тернопільській землі. Там переконлива більшість віруючих громади Московського Патріархату вирішили покинути церкву окупанта та приєдналися до Помісної Української Церкви. Здавалося б, – нічого дивного. Таке рішення громади цілком логічне та далеко не унікальне: російську церкву покидає чим далі більше парафіян по всій Україні, ось уже двадцять років поспіль.
