Перед причастям, коли люди на виголос священика відповіли: “Єдин свят, єдин Господь, Ісус Христос, на славу Бога Отця. Амінь”, далі продовжують співати причасний – короткий стих. Причистен, причасний або кинонік – це коротке піснепіння під час Божественної літургії Православної Церкви, що співається під час «роздроблення» – розділення святого Агнця для причастя та причастя священнослужителів у вівтарі.
Чи священик має займатися лише духовним і отримувати за це плату від вірних, чи також йому слід мати роботу й заробляти на себе та сім’ю? 1. Багатство та скнарість різні речі. Розпочинаючи нашу розмову про фінансове забезпечення священика, давайте одразу з’ясуємо терміни, які будемо використовувати в цій розмові.
Хто слідкує за моїми публікаціями, чудово знає моє критичне ставлення до гомосексуалізму. Все ж, я більше ніж упевнений, що якби всі ті зусилля, які нині особливо активні «християни» витрачають на боротьбу зі збоченцями ЛГБТ були використані на цілком конкретну допомогу та порятунок хоча б безпритульних собак і котів, вони значно наблизилися б до Царства Божого.
2013 року вчені провели мета-аналіз 63 досліджень, присвячених інтелекту та релігії. В процесі роботи з’ясувалося, що між цими двома показниками існує залежність – атеїсти в середньому мали більш високий коефіцієнт інтелекту, ніж прихильники будь-якої релігії. [ 01 ] А ось аналітики агентства Our World in Data, досліджуючи економічне зростання, встановили взаємозв’язок між багатством і ставленням до релігії.
1. Обжерство ( ненажерливість, черевоугодництво ) – перша та головна пристрасть у восьмигранній системі пристрастей святих отців, яка частіше всього стає матір’ю інших пристрастей людини. Заповідь Божа стосовно цієї пристрасті звучить так: «Зважайте на себе, щоб ваші серця не обтяжувались об’їданням та пияцтвом і житейськими турботами» (Лк.21:34, див також Прем.Сир.37:30-34).
Душпастирські поради в боротьбі з пристрастями згідно вчення святої Православної Церкви Зміст: Від автора Аcкетика – наука про спасіння Вчення про пристрасті Розвиток пристрасті в людині 1) Прилог 2) Здруження (Сочетание) 3) Додавання (Сосложение) 4) Полон (Пленение) 5) Пристрасть Від автора Маю визнати: мої записи на теми Пастирського богослов’я викликали певне зацікавлення в читачів.
Вихідною точкою дослідження дисципліни “Пастирського богослів’я” в наш час є (чи принаймні повинна стати) теза про те, що пастирство неминуче змінюється відповідно до умов часу. І хоча зміст християнської православної пастирології та її мета залишаються дві тиcячі років незмінними, змінюється сама форма такого служіння та зовніші умови, в яких змушений вести своє служіння священик .
Серед нового покоління микулинчан, на жаль, уже небагато чули чи щось знають про священика Василя Станимира. Він помер у 1988 році – рівно тридцять років тому. Наш славний земляк, який заплатив надто високу ціну за можливість зберегти чисте сумління духовного пастиря, який ладен був позбутися всього земного, щоб здобути небесне.
Чи багато людей зараз дотримуються усіх весільних забобонів? Що каже Церква про забобони щодо весільної сукні, рушника, обручок? Чи можна поєднувати національні традиційні забобони із християнськими цінностями? Чи не суперечать поширені весільні забобони християнському таїнству шлюбу? Про все це розмова з протоієреєм Євгеном Заплетнюком, ключарем кафедрального собору свв.Костянтина та Єлени, м.Тернополя, відомим публіцистом і релігійним діячем.
