
Єлей, або олива – спеціальним чином приготовлена та освячена олія, переважно оливкова, з домішками різних пахощів. Використовується під час єлеопомазання, єлеоосвячення та на літії. Символіка єлею, котрим помазують хворих та здорових краще всього передається словами царя Давида “єлей радості” (Пс.44:8).
– Що таке єлей та в чому його цінність?
Ще з найдавніших часів єлей вважався лікувальним засобом, та нарівні з вином і пшеницею вважався основним продуктом, яким Бог насичує свій обраний народ (Повт. 11.14).
За часів Старого Завіту він був символом духовної радості, благодаті та оживлення. У біблійній книзі Левит єлей згадується, як засіб для лікування людей хворих на проказу. Також, і в Новому Завіті єлей використовувався для помазання хворих. Апостол та євангеліст Марко пише, що учні Христові: «І багато вигонили демонів, і оливою хворих багато намащували і вздоровляли». (Мк. 6:13).
За традицією Сходу, коли людину обирали монархом – царем, священик виливав на його голову кубок єлею. В такому разі єлей вважався символом кріпості та твердині, сили посвяченого. Сам обряд помазання вважався актом Божого благословення над правителем, а це означало, що свою владу він отримує не просто від людей, але від самого Бога. Тому, кожен правитель древнього Ізраїлю називався помазаником Божим. Згодом, помазаниками почали називати пророків Божих та особливим чином обраних Господом мужів. Одначе, з плином часу, з наближенням часу Боговтілення, така назва до людей більше не відносилась, але її використовували виключно до очікуваного Помазаника Божого – Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа.
– Як де і як застосовують святий єлей?
Очищена та освячена оливкова олія має широке використання в Православній Церкві. Перед іконами в храмі та вдома християни запалюють лампади і саме олива підтримує цей вогонь. Під час богослужіння, зокрема на відправі Всенічного бдіння, єлей благословляється разом із пшеницею, вином та хлібом, а потім ним помазується богомольців. Тоді, після прочитання Євангелії, священик поклоняється святковій іконі та помазує освяченим єлеєм спочатку себе, а потім і всіх присутніх у храмі. Говорячи слова «Во імя Отця, Сина та Святого Духа» ієрей малює на чолі знак хреста, на що віруючий відповідає «Амінь» та цілує благословляючу десницю. Освячений єлей також використовується під час особливого Таїнства помазання – Маслосвяття або Соборування. Тоді священнослужителі помазують члени тіла хворої людини для зцілення душі та тіла, на прощення та відпущення гріхів. Також, благословляючи фізичні сили людини священик звершує помазання новохрещеного, перед самим зануренням у воду, звершуючи Таїнство Хрещення. І проводжаючи християнина до Вічності, священик виливає оливу на померлого. Також, єлей вживається під час освячення осель – ним священнослужителі помазують стіни дому.
– У яких випадках звершують Таїнство Соборування?
Апостол Яків відповідає на це так: «Чи хворіє хто з вас? Хай покличе пресвітерів Церкви, і над ним хай помоляться, намастивши його оливою в Господнє Ім’я, і молитва віри вздоровить недужого, і Господь його підійме, а коли він гріхи був учинив, то вони йому простяться.» (Як. 5:14-15) Соборування – одне з семи (найбільших, найважливіших) Таїнств Православної Церкви. Воно полягає в тому, що сім священиків (у крайньому випадку – один ) хрестоподібно помазують людині хворі члени (чоло, щоки, уста, груди, зовнішній та внутрішній бік долонь) і при читанні особливих молитов, Євангелія, Апостола, на людину закликається особлива Божественна благодать. Це Таїнство звершувалося ще в часи Святих Апостолів. Звершується воно й нині, для зцілення від хвороб та задля прощення забутих та невисповіданих гріхів. Сам освячений єлей є символом милості Божої до людини, а додане в нього в невеликій кількості вино – символ крові нашого Спасителя.
– Коли освячують єлей?
Найчастіше освячення єлею звершується перед самим помазанням, хоча з благословення настоятеля можна використовуватись і єлей, освячений у попереднє велике свято. Так, зокрема помазання святим єлеєм після недільного богослужіння ( народна назва – «мирування») звершується єлеєм освяченим на Всенічному бдінні суботи чи двунадесятого свята, що випало на будень. Під час Таїнств Хрещення та Маслосвяття (Соборування ) єлей освячується упродовж відправи чину.
Полієлей – особливо урочиста частина Всенічоного бдіння (Утрені) від 134 псалма до канону. Свою назву (грецьк. многомилостиво) отримала від того, що в той час читаються особливі благальні молитви та ектенії. Схожість у грецькому написанні слів «милість» та «олива» призвели до неправильного тлумачення слова «полієлей», у значенні «багатоєлейність» Хоча, саме на початку 134 псалма Церковний устав приписує запалювати всі світильники та лампади, пов’язувати етимологію слова «полієлей» з оливою немає жодних підстав. Надмір лампадного світла в храмі символізує собою нетварне світло Христове, явлене нам Втіленням та Воскресінням Спасителя.
Під час відвідування великих християнських святинь та звершення паломництва, не раз є можливість придбати єлей, освячений на мощах того чи іншого святого. Ним можна самостійно, без священика помазуватися в час духовних спокус чи хвороб. Якщо єлей пахучий, то можна трохи влити його до лампади. Чистий, без домішок єлей можна з благоговінням використовувати в їжу.
“Ти полюбив справедливість, а беззаконня зненавидів, тому намастив Тебе Бог, Твій Бог, оливою радости понад друзів Твоїх…” (Пс.44:8)