Коли запитати випадкову людину, що таке піст, то в 99 випадках із ста ви почуєте, що піст це час, коли не можна їсти м’яса. Чому ж Церква ставиться з особливою засторогою саме до м’яса та продуктів тваринного походження?
У ролі автора текстів я завжди прагну писати легко та зрозуміло. Що там казати! Уміння подавати складні речі простою мовою я вважаю за головну ознаку професіоналізму кожного, хто береться за будь-яку письмову роботу, а якісний текст – це текст, зрозумілий навіть не фахівцю. Але зараз я сам прошу вибачення, якщо не ідеально справлюся з цим
Давно хотів написати, що ці страшенно модні язичницькі купання на Йордан мають надзвичайно мало спільного зі справжнім виявом християнського благочестя.
У сучасному світі всі так намагаються встигнути за модними тенденціями, що забуваючи про християнство, вибирають для себе, що краще бути буддистами, рідновірами-язичниками тощо.
Лише від думки про Різдво здається, що ось-ось станеться якесь диво. Це відчуття з дитинства знайоме чи не кожному. Подорослішавши, у комусь це відчуття приглушується, а хтось взагалі його втрачає. Про причини, коли людям сумно під час свят, розмова із тернопільським священиком, кандидатом богословських наук Євгеном Заплетнюком.
Не раз ловив себе на думці, що як тільки я встиг для себе розібратися з якимсь складним питанням, то одразу ж мав що відповісти про це іншим. Часто траплялося так, що мене одразу хтось саме про це й запитував! Сьогодні розмова буде саме про такий випадок. Перш ніж говорити про цю непросту тему, я сам
Звичайно, я би дуже хотів, щоб мій допис сподобався кожному читачеві. Однак, я просто впевнений, що цього бути не може, бо саме тому я пишу про це, що бачу наскільки люди можуть бути різними! Наскільки мені щоразу важче розуміти людей, яких вважав для себе близькими по духу.
«Трьом людям шкодить наклеп: тому, на кого звели наклеп, тому, хто його слухав, і тому, хто цей наклеп говорив» – писав колись Святитель Василій Великий. Чому ж стільки шкоди від наколепів? Чому люди пліткують і звідки така жадоба поговорити про інших? Про це розповів протоієрей, кандидат богословських наук і письменник Євген Заплетнюк.
У традиційних Церквах є таке поняття як обітниця (або обіти). Зокрема, є обітниця, що дається при хрещенні бути вірним Христові і його вченню, є обіти вбогості, обіти довічні (наприклад, монаші). То за яких умов і чи слід християнам складати обіти? Чи можна призупиняти дію обітниць? Яких саме?
