Під час Богослужіння вживаються такі слова (інколи: “Премудрість. Воньмем!”). Яке їхнє значення? З якою метою і коли саме це словосполучення використовується?
Слово «Воньмім» – слов’янізм грецького походження, що українською дослівно перекладається фразою «будьмо уважні». Це виголос диякона або священика на під час особливо важливих моментів богослужіння, зокрема – Божественної літургії.
Хоч у Святому Писанні цей виголос прямо не зустрічається, але як Старий так і Новий Завіти містять близькі до нього форми, утворені від грецького дієслова προσέχειν (“воньмем”).
У Старому Завіті ці слова відносяться до пророчої лексики та використовуються у значенні «бути уважними до наказів Закону», «слухати Слово Господнє», «дивитися за собою». ( Див. Вих.19:12; Повт. 4:23 ; Іов 13:6; Пс 77: 1; Притч 4:1 тощо)
У Новому Завіті ці слова частіше вживаються зі значенням чи закликом «бути обережними», «берегтися» і т. п. (Мф 6: 1; 7: 15; 10:17; 16: 6, 11; Лк 12:1; 17:3; 20:46; 21:34; Дії 20:28), а також, «бути уважним до почутого» (Дії 16:14; Євр 2:1).
Свт. Іоан Златоустий, називаючи заклик «Будьмо уважні!» спільним виголосом для усієї Церкви, проводить паралель із словами апостола Павла: «Уважай на самого себе та на науку, тримайся цього. Бо чинячи так, ти спасеш і самого себе, і тих, хто тебе слухає! » (1 Тим 4:16 )
У ранньохристиянських текстах різні форми дієслова προσέχειν вживаються як заклик прислухатися до слів Божих, до єпископа, до Бога та Його пророків.
Перші згадки про використання цього виголосу в богослужбових текстах знаходимо не пізніше IV століття. Його мета – звернути увагу присутніх на важливий фрагмент служби, а коли це було потрібно, то цей заклик наказував зберігати благоговійну тишу в святому місці. Зокрема, під час читання Святого Письма, під час Анафори та святого Причастя. З плином часу, східна традиція вживання цього виголосу була сприйнята і всією Церковною повнотою і, таким чином, дійшла до Української Церкви.
Під час Божественної літургії Іоана Золотоуста виколос «Будьмо уважні!» або «Воньмім» окремо, чи в поєднанні з іншими виголосами, виголошується:
Коли?
- Перед виголосом прокімну
- Перед читанням Апостолу та Євангелії
- Перед Символом віри
- На початку Анафори, перед виголосом «Святеє Святим».
Як саме?
- Перед читанням Апостолу та Євангелії «Будьмо уважні!» поєднується з виголосом «Премудрість».
- Перед читанням і співом прокімну виголошується «Будьмо уважні» та «Премудрість» розділені благословенням ієрея – «Мир усім!»
- Перед Апостолом навпаки – Спочатку «Премудрість», по цьому – заголовок книги, і «Будьмо уважні».
- Перед Євангелієм так само, тільки виголос «Премудрість» набуває розширену форму: «Премудрість, станьмо побожно, вислухаймо святої Євангелії», далі – «Мир усім», і «Будьмо уважні» перед самим читанням тексту Писання.
Таким самим способом, аналогічно, виголос «Будьмо уважні!» виголошується і на інших службах перед читанням Апостола, Євангелія, паремій чи прокімнів.
На Вечірній перед прокімном беруться виголоси «Будьмо уважні, премудрість, будьмо уважні!». На святковій вечірні ще додається «Мир усім!», на повсякденній Вечірній ці слова виголошуються без паузи.
Перед читанням паремій, якщо про них є вказівки в Церковному уставі, виголошується «Премудрість» і «Будьмо уважні!», розділені назвою книги, що буде читатися. На час Великого посту «Будьмо уважні» виголошується і перед рядовими прокимнами паремій.
Цікаво, що на Утрені перед прокімном, згідно вказівок Тіпікону, повинно виголошуватися «Будьмо уважні» та «Премудрість» (Як на Літургії, але без «Мир усім»). Однак у сучасній богослужбовій практиці, під впливом відомого чина Вечірні, перед прокімном виголошують: «Будьмо уважні, премудрість, будьмо уважні!».
Існують, також, і особливі випадки використання виголосу «Будьмо уважні». Наприклад, під час звершення Таїнства Хрещення, коли священик помазує воду св.єлеєм і співається «Аллилуйа», а також в чині освячення храму, коли престол помазується св. миром.
Ретельне дослідження церковної історії та літургіки зможе наповнити наше молитовне життя справжнім змістом. Поможи нам у цьому, Господи!