Попередній текст на теми покращення стосунків у родині здобув велику популярність у мережі, а чимало людей прямо пропонували мені при нагоді продовжити розмови про це. І, знаєте, сьогодні в нас саме така нагода! Ще працюючи над тим дописом я чудово усвідомлював, що багато речей я змушений був опустити, бо обираючи лише десять важливих порад, хотілося обрати саме найважливіші з можливих. Тому, чимало цінних думок я таки змушений був залишити в стороні, бо на той час вони видавалися мені не настільки суттєвими. Сьогодні ми до них повертаємося.
Для тих, хто не бачив першої статті з цього циклу нагадаю, що тут ми бесідуємо з подружніми партнерами про цілком очевидні та відомі всім речі, до яких часто в нас «не доходять руки». Ми то не вважаємо їх вагомими, щоб звертати на них достатньо уваги, то вважаємо, що вони важливі, але займемося ними іншим разом, відкладаючи їх до часу, «коли рак на горі свисне», то ми просто впевненні, що певна проблема – провина не наша, а наших «других половинок», яких і потрібно виправляти в першу чергу. Як би там не було, одразу скажу: У будь-якому конфлікті двох людей винні обоє, кожен у свою міру. Тож, аналізуючи власні стосунки, нам дуже важлива максимальна тверезість, аби чітко визнати власні похибки і бажання їх виправити. Тільки прийняття відповідальності за свої помилки є першим і найважливішим початком виходу з будь-якого конфлікту. Якщо людина каже, що хоче миру в родині (чи будь-де), а сама при цьому не готова змінюватися та йти на компроміси – вирішити проблему не вдасться ніколи. Ніколи. Ніколи й нікому. Навіть вам.
Наше життя це не усталені шаблони та лекала, а неймовірна кількість динамічних і неконтрольованих процесів, цілком живих творчих імпровізацій долі, які неможливо передбачити навіть найсміливішим фантастам. Часто буває, що найбільші наші страхи у житті так і не здійснюються, однак те, чого ніколи не чекав і не сподівався, по-звірячому вривається у наше життя й робить його нестерпним. Ідеал родини, про який мріють всі з дитинства, згодом виявляється надзвичайно далекий до тієї страшної реальності, яку ми самі ж своїми руками будуємо. Тим не менше, правда нашого життя полягає в тому, що “спасіння потопаючого-діло рук самого потопаючого”. Якщо в нашому житті надто багато речей, які вимагають виправлення, мови про якесь «співпадіння» та нашу постійну «невезучість» бути не може. Всі наші проблеми, чи принаймні більшість із них, – результат наших особистих вчинків, або ж навпаки – бездіяльності.
Отже. Вашій увазі чергові 10 порад, які допоможуть трохи відновити, оживити шлюб чи стосунки, якщо ви будете їх дотримуватися в житті, а не тільки схвально хитати головою та посміхатися, читаючи їх. Навіть ваш лайк чи репост цього тексту ситуацію не врятує. Треба працювати над собою.
11) Вашому партнеру може бути погано на роботі. Немає сумніву, що професійний аспект життя – надзвичайно важливий для людини, а в чоловіків успіхи на роботі є індикатором його життєвих успіхів узагалі. В ідеалі, люди багато років навчаються, аби отримати відповідні знання, а згодом – докладають неймовірних зусиль для того, щоб влаштуватися на добру роботу – «роботу своєї мрії». У наш час і в наших умовах люди навіть готові ходити на роботу, яку вони не можуть терпіти, щоб тільки отримувати регулярну зарплату та хоч якось звести кінці з кінцями. Очевидно, що навіть улюблена робота часто пов’язана з величезним моральним і психічним навантаженням, психологічним тиском, великою відповідальністю та щоденними стресами. Годі вже говорити про приклади, коли людина щодня багато років поспіль ходить на працю, яку взагалі терпіти не може. Навіть якщо в неї там усе гаразд, по факту це вже стрес, який наче чиряк росте й збільшується з часом, чекаючи моменту свого надриву. Нагадаю, ідеальна робота – це коли людина отримує гроші за своє хобі, і готова все життя працювати там безкоштовно. Робота повинна приносити людині задоволення сама по собі, а не тільки в день зарплати чи авансу. Якщо ж робота не улюблена чи не відповідає очікуванням, щоденний стрес акумулюється в професійне, а згодом – емоційне вигорання. А це вже справжня хвороба, з якою треба йти до лікаря. Так ось.
Кожна виснажена й зґвалтована обставинами людина повертаючись із роботи додому, хоче аби її зусилля та вклад у родину хоч трохи оцінили діти та подружні партнери. За дітей зараз говорити не будемо. Але, обов’язкова справа чоловіка чи дружини підтримати свою половинку, коли вона прийде додому. А її обов’язок – підтримати нас, коли ми прийдемо. Не треба накидатися на людину, перед цим не нагодувавши її та дозволивши відпочити, з претензіями «чого так довго», «чому немає зарплати», «чому ти ще не директор» чи з іншою, подібною маячнею. Людина саме для того і йде на роботу, аби здобути більшу та регулярну зарплату, отримати підвищення по роботі, а з ним – можливість кращого життя. Все це адекватними людьми розуміється й без особливих нагадувань, тим більше істерик, криків і постійних щоденних сварок. Людину треба підтримувати. Свої невдачі та промахи вона й так бачить, без чужих коментарів і повчань.
Отже, якщо ви «гризете» постійно свого партнера з приводу грошей і роботи, швидше за все, гроші ви любите більше ніж партнера. Для того, щоб у чоловіка чи дружини краще складалося у всіх сферах, зокрема й професійній, його чи її треба не гнобити, а любити та підтримувати. Гнобити його будуть начальники, партнери, конкуренти та клієнти на роботі. Найрозумніше, що ви можете зробити для своєї половинки після важкого робочого дня – це добрий масаж і смачна вечеря. Рідний дім це тиха гавань, де людина може сховатися та отримати підтримку навіть тоді, коли весь світ повстав проти неї. І ми маємо на це право.
12) Фізична чистота. Ми вже говорили, що фізичні стосунки партнерів мають неабияке значення для загальної картини стосунків у родині. Це природна та цілком здорова потреба, і не лише молодих людей. Однак, треба розуміти, що бажання фізичних стосунків лише одного з партнерів явно замало. Якщо в силу обставин хтось із подружжя уникає близькості, треба добре проаналізувати причини та зробити належні висновки з ситуації, яка, швидше за все, систематично повторюється.
Дуже часто за відмовами бизькості стоїть небажання чи не усвідомлення того, що обов’язковою умовою статевих стосунків є максимальна тілесна чистота партнерів. У цьому не тільки буде виявлятися пристрасть та бажання партнера, але й елементарна повага та любов до нього. Якщо ви розраховуєте провести час у ліжку з коханою, потурбуйтесь про те, щоб за добу не палити цигарок, не їсти цибулі, часнику, риби чи інших страв із альтернативним запахом і смаком, якщо звісно, не вживаєте це разом. Так само, слід нагадати про чистоту тіла, його запах.
Це ж яка самооцінка повинна бути в чоловіка, який пробує спокусити жінку своєї мрії, стоячи перед нею в смердючих шкарпетка, в очевидно брудних, як спереду так ззаду трусах, і в майці з плямами від позавчорашнього борщу? Як не дивно, але люди з низьким рівнем інтелектуального розвитку не бачать у такій поведінці нічого особливого. Нагадаю, для добрих багаторічних стосунків ви повинні бути «смачними» для свого партнера, а ваш секс не повинен бути схожим на зґвалтування та фізичне насильство. Чудовий секс починається з зубної щітки.
13) “Правило 1 справи”. Всі люди різні. Подружні партнери теж. Чоловік і дружина в ідеальній родині не мусять дублювати один одного в звичках, хобі чи музичних смаках. Саме тим, чим ми відрізняємося один від одного, тим ми й «чіпляємо» до себе інших. Людям стає цікавою дружба, а згодом і стосунки з людьми, які в чомусь «не такі». Однак, факт залишається фактом: ти не можеш любити когось, не намагаючись зрозуміти його, не бажаючи краще пізнати його. Різні хобі, і навіть «різні характери», це зовсім не підстава до розлучення, а навпаки – можливість більше зрозуміти, а значить і більше полюбити свою половинку. Половинки повинні бути різні, але не чужі один одному. Тому, дуже добре, коли чоловік іноді буде цікавитися тим, що робить дружина, а дружина хоча б раз на сто років поїде з коханим на рибалку, яку терпіти не може.
Моменти, коли люди готові робити й роблять щось заради коханого та поглиблення стосунків – і є кохання в чистому вигляді. Якщо ваші дні минають на одному ліжку, але дивитися ви не один на одного, а кожен у свій смартфон і планшет – це доволі небезпечний симптом. Це означає, що в двох людей немає нічого спільного до розмови, а тому, вони вимушені шукати собі дозвілля в мережі чи віртуальних іграх. Для психологів віртуальне життя – це перш за все втеча від реальності. Не тільки від обставин, але й від людей.
Моє «правило 1 справи» – це обов’язкова умова регулярно цікавитися хоч 1 аспектом життя свого партнера. Він любить церкву? Підіть з ним на службу. Любить читати книжки – прочитайте з ним одночасно ту саму книгу та обговоріть її. Любить море? Театр? Автомобілі? Ну, ви знаєте, що робити. Чоловіки так само, – не ігноруйте речей, які найбільше люблять ваші жінки. Хімія – хімією, але над стосунками слід працювати.
14) Не змушуйте когось любити те, що ви любите. Зворотній бік щойно згаданого «правила 1 справи» – це коли люди в парі тиснуть один на одного, змушуючи буквально сильною та шантажем любити те, чого людина саме не любить і не хоче любити. «Любиш мене – люби й мою собаку» . Ми не повинні робити того, чого самі не хочемо. Не тільки собак, але й тещ, подруг, безліч незрозумілих родичів, рибалки, макраме чи філателії. Ми навіть не мусимо любити дітей дружини чи чоловіка від першого шлюбу. Звісно, ми можемо це робити, але не мусимо. Наприклад, ми можемо поважати право своєї половинки виявляти любов, повагу та пошану до своїх батьків чи родичів, але називати тещу мамою можемо тільки тоді, коли це наше особисте бажання, а не тиск дружини. Ми можемо поважати право чоловіка мати друзів, але постійно влаштовувати для них карнавали та трапези, годувати і споювати їх в себе дома маємо не тоді, коли нам наказав чоловік, а коли самі цього захотіли. Не захотіли – тещі, свекри, друзі та однокласники дружною шеренгою йдуть лісом. Це наше життя і наші кордони. І, до речі, повага до людини починається саме з поваги до її особистих психологічних кордонів. Людині повинно бути комфортно з нами. Якщо я християнин, то не буду змушувати постувати свою невіруючу дружину до часу, поки вона сама мені це не запропонує. Якщо я люблю, на відміну від свого чоловіка, балет або живопис, то не буду змушувати його ходити до театру і виставки щотижня, розуміючи, що цим завдаю йому мук. Поважайте свого партнера, і це повернеться до вас сторицею.
15) Не влазьте в чужі конфлікти. Ця порада більше стосується жінок, а не чоловіків, хоча й чоловікам буде непогано її дотримуватися. Звісно, я не мають на увазі випадки фізичного насилля. Мова йде про дрібні, побутові сварки. Не раз буває так, що в нас з’являються конфлікти «з третіми особами» – сусідами, випадковими людьми на вулиці чи роботі. Найбільш логічне емоційне рішення – активно «заступатися» за свого коханого чи кохану. Все ж, як показує досвід, більш зрілим рішенням у такому випадку буде дотримання нейтралітету. Якщо у суперечці двох людей знайдеться третій, який зможе виступити не однією зі сторін, а своєрідним арбітром, з’являється значно більше шансів коректно завершити суперечку. З іншого боку, якщо дружина посварилася з сусідкою, то чоловіку зовсім не обов’язково повторювати це за нею. Конфлікт одного нехай буде конфліктом одного. Уявіть собі ситуацію, коли дві подруги між собою посварилися, а чоловік однієї прийняв позицію своєї дружини, хоча до конфлікту він ніяк прямо не причетний. Зовсім скоро жінки між собою помиряться, а чоловік з якогось дива змушений буде знову «миритися», вирішуючи конфлікт, до якого не мав ніякого стосунку взагалі. Так само жалюгідно виглядає поведінка жінки, яка намагається з кулаками помститися кривднику свого чоловіка, особливо в той час, коли чоловік вже звів конфлікт до мінімуму та логічного фіналу. Це дуже тонка тема, але сподіваюся, ви зрозуміли, що я маю на увазі. Де чоловіки з’ясовують стоcунки, там жінки стоять мовчки і не втручаються.
16) Робіть все, щоб регулярно відпочивати разом. Як не дивно, але в пріоритетах багатьох родин немає обов’язкового правила відпочивати разом. Коли люди роками не бувають на морі чи за кордоном, це стається не тому, що в них немає грошей, а тому, що вони не люблять себе. А раз вони не люблять себе, то не можуть любити своїх партнерів. Любов це те, що можна дати іншому тільки тоді, коли сам маєш. У пріоритетах багатьох українців, та й не тільки, є обов’язковий пункт «робота», але немає пункту «відпочинок», і тим більш «спільний час із коханим». Ще раз нагадаю. Ви працюєте не заради успіхів у роботі, а заради плодів своєї робити. Ви гробите своє життя, обмінюючи його на роботу. І вбиваєте себе, якщо не дозволяєте собі відпочивати. І вже непевне вбиваєте свою родину, якщо не шукаєте можливостей відпочивати разом. Зрештою, відпочивати разом можна не тільки на острові Борнео. Ви можете чудово провести час у найближчому лісі, поруч із озером чи просто – у місцевому кафе чи ресторані. Головне – відпочивати разом. Тримаючись за ручки <3
17) Залишайтесь загадкою. Я вже писав схожу пораду, але тут подам її трохи з іншого кута. Люди після весілля неминуче звикають один до одного, що є не тільки добре, але й не дуже добре. З часом наші почуття один до одного неминуче затихають, в ідеалі перероджується в щось значно твердіше та більш фундаментальне: сліпа юнацька пристрасть перетворюється в міцну та тверезу рису благочестя, а закоханість – у любов. Із часом ми можемо звикнути до подружніх партнерів настільки, що губимо їх іпостасні характеристики. Перед нами вже не чоловік, а дуже близький родич, як брат, батько чи навіть старший син. У свою чергу, чоловік теж може перестати сприймати дружину, як жінку. Вона може виглядати йому «мамою», «сестрою» навіть «сусідкою», «колегою», «подругою», але вже точно не об’єкт пристрасті. Пригадайте собі, як ваш дивак-сусід називає свою дружину не по-імені, а по-батькові, чи навіть при людям кажучи до неї просто «бабуся». А хіба можна збуджуватися від перебування поруч із бабусею? Звичайно, крайні випадки такого можуть вирішуватися лише зі спеціалістом. Однак, є речі, які ми можемо зробити самі, не допускаючи такого розвитку подій. Тому, вибачте, але це хтось має вам нарешті сказати. Не відригуйте при коханій людині. Не випускайте гази, ні голосно, ні тихо. Для цього вийдіть у іншу кімнату. Не справляйте потреб при ній, чи при ньому. Закривайте двері в туалет. Не залишайте дружині прати свої брудні панталони. Не ходіть удома в подертих тапочках і спортивному костюмі 80-років. І не буде жодного гріха, якщо ви акуратно підведете губи, стараючись саме для свого чоловіка. А чоловік буде виглядати цілком адекватно, коли хоча б для дружини буде голитися, приймати регулярно душ та використовувати добрі парфуми. Звідки візьметься «родзинка» в жінки, яка постійно відригує й при цьому голосно сміється, вважаючи це за вершину гумору. Як казав апостол Павло, є речі, про які соромно навіть писати…
18) Чоловіку важлива чоловіча їжа. Чи дрібниця їжа? І так, і ні. Якщо говорити, що на стосунки впливають безліч різноманітних чинників, то процес вживання їжі може серед них виглядати найменш важливим. Насправді, це не зовсім так. Чоловіки хочуть їсти. Вони хочуть їсти добре. І багато. Чоловічої їжі. Їм може бути недостатньо яблучка, трохи йогурту й залитих кип’ятком зернят гречки. Для жінки це може виглядати ідеальним сніданком, про який вона буде приємно згадувати весь день. Для чоловіка, це виклик, а то й образа. Особливо для гетеросексуалів , які багато й важко працюють. Тому, турботлива дружина повинна враховувати цей момент. Звісно, якщо чоловік любить м’ясо, і хоче, щоб дружина це м’ясо йому майстерно приготувала, він повинен його купити, чи як мінімум – дати гроші, щоб його купила жінка. Просто лежати роками на ліжку й кричати про свій апетит і висловлювати свою зневагу чи незадоволення – не гідно справжнього чоловіка. Я вже не зупиняюся на тому, що найкращі кулінари в світі це все-таки чоловіки, а жінка теж заслужила на турботу.
Якщо вам сподобався текст, ви можете підтримати проект гривнею, репостом чи лайком. [fb_button]
19) Сварки не повинні мати свідків. Якщо сварки між парнерами не вдалося уникнути, то з неї слід хоча б розумно вийти. На мить зупиніться й запитайте самі себе: чого вам треба більше: миру та злагоди в стосунках, чи перемоги будь-якою ціною в цій словесній дуелі. Як не дивно, чи чимало людей обирають саме друге, а потім гадають, чому з ними ніхто не хоче жити. Звісно, емоції є у всіх, і не кожен здатен їх контролювати в належній мірі. Тим не менше, «невмілого руки не болять». Якщо не будемо свідомо вчитися цьому, то ніколи не навчимося. Особливо важливо пам’ятати: наші сварки не мають мати свідків. Під час сварок ми можемо вилити стільки бруду на людину, що його вистачить і на сусідів і всіх випадкових свідків, які обов’язково запам’ятають ваші слова надовго. Не сумнівайтесь. А потім обовязково передадуть тим, хто того всього ще не чув. Ще гірше, коли свідками ваших сварок будуть діти, для яких є величезним стресом бачити, що двоє найдорожчих людей розхитують увесь звичний їм світ, ранячи в саме серце. І знову ж таки. Ви помиритеся, а рани на дитячих душах залишаться назавжди. Якщо вам важливо бути завжди правим – це означає, що ви нікого не любите, крім себе. Як християни ми маємо на одне зле слово відповідати десятьма добрими. А на два злих відсилати двадцять добрих. Якщо ж не можемо дати цього людині, то в наших силах завжди можливість хоча б промовчати …
20) Подаруйте людині свободу. Здорові стосунки передбачають цілісність особистості. Партнер потрібен не для того, щоб він вирішував наші проблеми чи своєю присутністю компенсував наші недоліки. Здорова людина з однаковою легкістю може прожити як сама, так із партнером. Хвора – страждає на самоті, а коли знаходить пару – одразу ж починає паразитувати на добрих рисах свого обранця. Партнер нам треба для того, щоб ділитися з ним нашими радощами. Людина з невротичним складом особистості навпаки – буде мучитися сама й постійно буде намагатися мучити інших. Ви не мусите перебувати з коханим в режимі 24/365. Очевидно, від такого збожеволіти можна навіть стабільним людям.
Один із найбільш типових прикладів неврозів – патологічна ревність. Про сам феномен ревнощів ми скажемо пізніше. Зараз лише проілюструємо сказане. Невротик постійно буде перевіряти свого партнера. Він буде намагатися залізти в телефон, комп’ютер, читатиме переписку прямо чи таємно, нишпоритиме по кишенях, і навіть, не гидуватиме витягувати зі смітника зім’яті папірці в пошуках компроматів. Біда в тому, що розпалена свідомість такої людини не шукає аргументів для того, щоб дізнатися правду. «Свою» власну правду вона вже давно знає. Натомість, їй важливо знайти щось таке, що б могло бути сильним підтвердженням її правоти, як аргумент для чоловіка чи дружини: ось бачиш! А я ж завжди казала (казав), що ти така (такий)! Пригадується анекдот про ревниву дружину, яка щодня оглядала піджак чоловіка на наявність волосин своїх вигаданих конкуренток. Якось після ретельного вивчення піджака свого чоловіка, й не зайшовши там жодної жіночої волосини, вона з обуренням вигукнула: «- Я давно знала, що ти мені зраджуєш. Але я ніколи не могла подумати, що ти опустишся до зради з лисою жінкою!».
Дуже добре домовитися з самого початку про довіру і не давати підстав сумніватися в собі. Кожен має право на свій особистий простір. Кожен має право на листування та недоторканість власних кишень і сумочки. Кожен має право побути наодинці стільки, скільки йому буде потрібно. Якщо у вас з’явиться інший чи інша – скажіть про це прямо, не виляйте. З іншого боку, той, хто хоче зраджувати при бажанні зробить це так, щоб ні в телефоні, ні в комп’ютері, ні будь-де жодних згадок про це не було. Справа ж не в доказах, аргументах і компроматах, а в бажанні зберегти та зміцнювати стосунки. У вас або є таке бажання, або немає. Подумайте про це.
І останнє. Це вже другий, а незабаром буде третій текст із цієї серії. Я змушений був розділити ще на частини, аби надто не втомлювати вас. Не пропустіть. Слідкувати за новинками сторінки bogoslov.org краще всього в твіттері, телеграмі чи фейсбуці.
Початок дивіться тут:
1. 10 порад священика, як не занапастити власний шлюб
2. Нові 10 порад священика, як не занапастити свій шлюб
3. Найновіші 10 порад священика, як не занапастити власний шлюб
Знайшли помилку – виділіть фрагмент та натисніть Ctrl+Enter. Якщо хочете допомогти проекту – натисніть це посилання.