Зараз, якщо й представники різних конфесій (усі називають себе християнами), толерують один одного, то вже добре. Та чи є реальні передумови для об’єднання? Що саме заважає християнам об”єднуватися? Чим саме займаються екуменічні організації? Безумовно, той стан церковного поділу, який ми сьогодні переживаємо – це найбільш очевидне свідчення апостаcії – віровідступництва, відходу людей від Бога.
– Що таке – заздрість? Чи має вона якісь підкатегорії, відтінки тощо? Чому люди заздрять? Можна сказати, що заздрість – це біль людського серця через видумане чи реальне, матеріальне чи духовне багатство іншого. Звичайно, існують безліч дефініцій цієї пристрасті, але особисто для мене саме ця виглядає найбільш тверезо.
Христовий заклик полюбити ближнього, як самого себе, – це не просто добра порада окремим людям у окремі випадки їх життя. Насправді, – це Заповідь Божа, яка має безумовний характер. У ній міститься не лише натяк на неймовірну глибину людської природи, але розкривається певна таємниця про людину, незрозуміла багатьом із нас без особливої підказки згори.
– Чи легко бути добрим? Перефразовуючи класика скажу, що добрим бути легко та приємно. Доброта це нормальний стан людини. Хоча в наш час кожен добрий, розсудливий і позитивний вчинок тлумачиться мало не як геройство чи навпаки – як божевілля, насправді, добра людина це ніякий не герой.
Тема, про яку я хотів би зараз говорити дуже інтимна та специфічна. Ми будемо торкатися речей, ще більш особистих і глибоких, ніж секс чи всі інші разом узяті уявлення про інтимності. Ми будемо говорити про віру в Бога та чесність перед самими собою.
Часто люди, шукаючи правильне рішення, радяться з іншими про те, як їм вчинити в тому чи іншому випадку. Вже не один раз мене, як священика, запитували, що я, чи що Церква думає про союз двох людей, між якими є велика різниця у віці.
У попередніх наших розмовах, із циклу бесід про секрети сімейного життя та міжстатеві стосунки, ми вже неодноразово говорили про те, що любов – це не просто наші емоції чи внутрішні переживання, а особлива риса благочестя та благодатний стан людського серця. Сьогодні словом «любов» називають все, що завгодно, лиш не те, чим вона насправді є.
Упродовж року у православних церквах освячується багато предметів, їжі. Також там святять автомобілі, будинки. Є відповідні чини для всього цього. Тим часом, представники протестантських течій не вдаються до таких практик. Чому одні освячують, а інші ні? Для чого освячуються плоди, зілля, вода, домівки?
Під час Літургії священник виголошує такі слова: “Твоє від Твоїх Тобі приносимо за всіх і за все” і підносить Святі Дари. У статті ми поговоримо про цю молитву та про епіклезу. (перетворення хліба й вина в Тіло і Кров Христові). Найважливіша частина Божественної літургії – та, яку доволі умовно називають Літургією вірних.
