19 січня – Водохреща. У цей день в храмах і на водоймах освячують воду. Яка саме вода вважається освяченою? Який чин проводять над водою, щоб освятити її? Чи існує лише один такий чин? Словом “Агіасма” – “святиня” в старо-українській мові називали воду освячену особливим богослужбовим чином – чином Великого водосвячення.
Напередодні Різдва – 24 грудня римо-католики під час вечері діляться оплатком (це дуже тонка біла пластинка хліба, зазвичай прямокутної форми, прісна ( виготовлена з незаквашуваного, несоленого тіста), яка випікається з білого борошна та води без додавання дріжджів). А от вірні східного обряду ділять проскуру (просфору).
У силу певних історичних обставин, в суботу напередодні дня пам’яті святого Димитрія Солунського, в традицію Української Церкви увійшла практика поминання усіх від віку померлих отців і матерів наших. Про це згадує ще митрополит Петро Могила в своєму відомому «Требнику». Раніше на Русі цього дня поминали лише воїнів, котрі віддали свої життя на полі битви.
Звідки пішла традиція носити на грудях зображення хреста? Чи існуюють церковні правила носіння натільних іконок та хрестиків? Чому деякі з тих, які продаються у ювелірних магазинах, вважаються неканонічними. І чи може бути хрестик або іконка неканонічними? «Бо слово про хрест – глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа» (І Кор.
Місяць листопад особливо пов’язують із вшануванням померлих. Про тих, хто відійшов в інший світ згадують 1 листопада – на католицьке свято Всіх святих і напереродні 8 листопада – свята мученика Димитрія Солунського. В українській традиції воно здавна пов’язане із культом вшанування предків та поминанням душ померлих.
Що говорити при зустрічі зі священиком і коли з ним прощаєшся? Як вітатися і прощатися вірним? Чому при зверненні до православних священиків використовуються імена в такому вигляді, в якому вони звучать по-церковнослов”янськи: “отець Іоан”, а не “отець Іван”. Чи вірні, звертаючись один до одного, мають говорити: “брат”, “сестра”?
Відлучення практикується в багатьох релігіях, зокрема, в християнстві і іудаїзмі. Практично, відлучення зазвичай полягає в тому, що відлученому заборонено брати участь в здійсненні суспільних релігійних дій. Мета Боговтілення – приходу на світ Сина Божого – через хресні страждання звершити спасіння нас, людей.
Найчастіше його промовляють, коли загрожує небезпека. У західному обряді це псалом, зазвичай, читають під час вечірньої служби, а також у першу неділю Великого посту. Натомість, у східному – 90-ий псалом читають під час богослужіння 6-го часу, на Великому повечір”ї, а також, під час панихид.
Унікальності кожному православному богослужінню надає те, що воно, дійсно, мало коли повторюється в такому самому вигляді – лише через кілька сотень років. Чому це так? Давайте поговоримо про це детальніше. Відомо, що прядок і характер богослужінь в Православній Церкві визначається поєднанням цілої низки чинників.
