У той час, коли, перебуваючи на карантинному режимі, весь світ сходить із розуму від неможливості розважати себе звичними способами, для православних християн час карантину співпав (на диво!) з часом Великого посту й найважчі, здавалося б, дні, за мирськими канонами, насправді стали чудовими моментами аби зупинитися в життєвому гонінні за земним щастям та ще раз подумати
У мене немає часу! Це речення можна почути сьогодні найчастіше з уст молодої людини. Серед гамору і безлічі справ людям усе більше не вистачає часу: на рідних, друзів і зрештою – на Бога. Уже незабаром розпочинається Великий піст. Для християн це шанс приготувати душу до Великодня і саме той час, коли вони починають частіше роздумувати
1. Кладовище, цвинтар за розумінням православних християн – це святе місце. Етимологічного слово «кладовище» походить від слова «класти» – місце, де кладуть померлих. Із іншого боку, це однокорінне слово зі словом «клад», скарб – щось дуже цінне, заховане в землі. Українське слово цвинтар має лінгвістичне значення місця спочинку – пол. cmentarz, від лат. coemeterium, яке
Лише Церква є стовпом та твердинею Істини. Без Церкви не може бути Покаяння, без Покаяння не можливо досягнути Царства Божого, а без Сповіді не можливе повноцінне Покаяння. 1. З якого саму часу почали сповідатися і коли саме сповідь отримала таку форму, як маємо зараз? Чи перші християни ходили сповідатися? Для того, щоб відповісти на це
Друзі, ми продовжуємо почату раніше розмову про секрети сімейного щастя та щастя в стосунках. І ще раз зауважу, що всі ці «секрети» ніякими секретами не є. На рівні власного досвіду та підсвідомості більшість із нас чудово розуміє, що саме треба робити, а чого уникати. Інша справа, що найчастіше ці речі залишаються в нас на рівні
Попередній текст на теми покращення стосунків у родині здобув велику популярність у мережі, а чимало людей прямо пропонували мені при нагоді продовжити розмови про це. І, знаєте, сьогодні в нас саме така нагода! Ще працюючи над тим дописом я чудово усвідомлював, що багато речей я змушений був опустити, бо обираючи лише десять важливих порад, хотілося обрати саме
Привіт, друзі. Сьогодні в мене є трохи часу для важливої розмови про стосунки, точніше – про сімейні стосунки та відносини з нашими шлюбними партнерами, або тими, хто має ними ставати. Тут одразу скажу для тих, хто поки “вільний”. Якщо ви не плануєте бути з людиною вічність, а просто трохи розважаєтесь і використовуєте один одного, –
Чимало людей вважають власну церковність таким собі «апендиксом» до свого «нормального» та «основного» життя. Мовляв: ось я і моє особисте життя, мої стосунки з людьми та самим собою, а ось щось зовсім інше – мої стосунки з Богом. І, найчастіше, в них ці дві прямих між собою ніяк не перетинаються.
У попередній нашій розмові ми згадували про важливість, і навіть, обов’язковість читання. Окрім того, що читання книг є, чи принаймні має бути, постійним супутником всякої адекватної та культурної людини, бо це є наш розвиток, поступ, ріст, у справі саме духовного читання у нас є ще один важливий пункт. Ми часто говоримо, що людина сотворена за
