У той час, коли, перебуваючи на карантинному режимі, весь світ сходить із розуму від неможливості розважати себе звичними способами, для православних християн час карантину співпав (на диво!) з часом Великого посту й найважчі, здавалося б, дні, за мирськими канонами, насправді стали чудовими моментами аби зупинитися в життєвому гонінні за земним щастям та ще раз подумати про свої життєві цінності та пріоритети.
У мене немає часу! Це речення можна почути сьогодні найчастіше з уст молодої людини. Серед гамору і безлічі справ людям усе більше не вистачає часу: на рідних, друзів і зрештою – на Бога. Уже незабаром розпочинається Великий піст. Для християн це шанс приготувати душу до Великодня і саме той час, коли вони починають частіше роздумувати про примирення з Богом, а саме – про сповідь Як молодій людині у квапливому світі сучасних технологій знайти час на відвідування храму та чи можлива сповідь за посередництвом інтернету, що так цікавить сучасних людей сьогодні?
Як ставиться Церква до пар без дітей і до багатодітності? Чи існують причини, через які можна відмовитися від народження дітей? І як це взагалі можна реалізовувати? 1. Своїм прямим і безпосереднім завданням Православна Церква має познайомити Людину з Богом та налагодити їхню «співпрацю» в справі спасіння людини.
Друзі, ми продовжуємо почату раніше розмову про секрети сімейного щастя та щастя в стосунках. І ще раз зауважу, що всі ці «секрети» ніякими секретами не є. На рівні власного досвіду та підсвідомості більшість із нас чудово розуміє, що саме треба робити, а чого уникати.
Попередній текст на теми покращення стосунків у родині здобув велику популярність у мережі, а чимало людей прямо пропонували мені при нагоді продовжити розмови про це. І, знаєте, сьогодні в нас саме така нагода! Ще працюючи над тим дописом я чудово усвідомлював, що багато речей я змушений був опустити, бо обираючи лише десять важливих порад, хотілося обрати саме найважливіші з можливих.
Привіт, друзі. Сьогодні в мене є трохи часу для важливої розмови про стосунки, точніше – про сімейні стосунки та відносини з нашими шлюбними партнерами, або тими, хто має ними ставати. Тут одразу скажу для тих, хто поки “вільний”. Якщо ви не плануєте бути з людиною вічність, а просто трохи розважаєтесь і використовуєте один одного, – такі стосунки краще припинити.
Нині на Тернопільщині пари розлучаються дуже часто. Розлучення для суспільства уже не драма. Воно стало чимось звичним, поширеним і буденним. А як от ситуація із церковними розлученнями і повторними шлюбами? Сайт ПРО Те поцікавився у протоієрея, кандидата богословських наук і письменника Євгена Заплетнюка.
«Про смаки не сперечаються». Цю фразу кажуть перед кожною суперечкою, де мова йде не про точні факти, а речі більш ілюзорні, теоретичні, які мають відношення до особистих вподобань, більше до суб’єктивних аніж об’єктивних речей. Звичайно, що краще – квадрат чи ромб, червоний чи зелений колір?
Чи багато людей зараз дотримуються усіх весільних забобонів? Що каже Церква про забобони щодо весільної сукні, рушника, обручок? Чи можна поєднувати національні традиційні забобони із християнськими цінностями? Чи не суперечать поширені весільні забобони християнському таїнству шлюбу? Про все це розмова з протоієреєм Євгеном Заплетнюком, ключарем кафедрального собору свв.Костянтина та Єлени, м.Тернополя, відомим публіцистом і релігійним діячем.
