“Насправді, ангели тут ні до чого…”

Часто про ангелів згадують в контексті, який насправді до цих небесних безплотних сил немає жодного відношення. Про які саме ситуації йдеться?

Cвяткування іменин часто називають Днем ангела. Чому виникла така назва і чи правильно так казати?
Згідно вчення Православної Церкви, кожній людині, а найперше хрещеному християнину, посилається ангел-охоронець, який охороняє та всіляко сприяє їй у час випробовувань та спокус. Ангели охоронці це найнижчі істоти в небесній ієрархії. Із Святого Писання нам відомі особисті імена деяких безплотних сил. Однак, слід розуміти, що це не завжди особисті імена, а часто певні символи, які можуть розкривати нам особливості природи чи служіння ангелів. Ангельський світ цілком інший, ніж наш, земний і матеріальним. А тому, не всі звичні людям атрибути обов’язково мають бути притаманні й ангелам. Тим не менше, нам відомі імена, які люди приписують ангелам, відповідно до власного розуміння природи ангельського світу. Скажімо, архангел і начальник воїнств небесних має назву Михаїл, а посланець Божий , посланий Діві Богородиці, називається Гавриїл. Згідно богословської думки деяких отців і богословів, яка не має рівня догмату, ангели послані на охорону людям носять їхні імена. Відтак, у хрещеної віруючої людини, яка має християнське ім’я, існує два постійних богомольця та заступника. Першим є її святий небесний покровитель, ім’я якого вона носить. А другим – Ангел Охоронець, який має теж саме ім’я (бо він наш і турбується нами). Отже, вислів «День ангела» можна використовувати як синонім слова «іменини». Хоча, безумовно, слід розуміти різницю між святими людьми та ангелами.

Чому виник вислів “доля ангела”?
Цілком ймовірно, що ним можуть окреслювати долю людини, яка мала все, що хотіла, але через власну жадібність і гординю втратила все. За вченням Церкви Денниця – перший ангел, який був найбільш досконалим ангелом, але загордився своєї досконалості, встав бунтом проти Творця, за що був скинутий з Неба. Нині він відомий нам із іменем Сатана. Отже, «доля ангела» це доля людини, яка в бажанні отримати все, не тільки нічого не здобула, але загубила й ще те, що мала.

Вислів “ангельська посмішка”. Чому так кажуть?
Ангели це святі, чисті, безтілесні духи, які володіють особливою святістю, часто недоступною для нас, грішних і пристрасних людей. І, як відомо, внутрішня краса у людей поєднується із красою ззовні. Відповідно, ангели, які служать своєму Творцеві неймовірно прекрасні. Принаймні, в тому вигляді, в якому вони об’являють себе людям. Звідси уявлення, що «ангельський характер» чи «ангельська посмішка» це найкращий характер із можливого, а посмішка – буквально настільки прекрасна, що в звичайних людей вона майже не зустрічається.

Про дієту ангела, або ангельську дієту?
Очевидно, що метою людини, яка мріє схуднути є скинути вагу так добре, як тільки це можливо, щоб максимально позбавитися фізичної оболонки. А хто може слугувати зразком безтілесного життя, як не ангели? Очевидно, автори та прибічники «ангельських дієт» обіцяють своїм адептам схуднення до такої межі, яка доступна лише небожителям.

Про ангельську мову – глосолалія. Що про це відомо? І чи є підстави вважати, що щось таке існує?
Голосолалія це богословський термін, який окреслює феномен говоріння святих Апостолів на інших, незрозумілих їм раніше мовах. У день П’ятидесятниці Господь наділив учнів Христових новини дарами, «харизмами», серед яких був дар говоріння новими мовами. Цей дар дав можливість Апостолам проповідувати далі за межами Галілеї. Відтак, глосолалія це «нова мова» в сенсі «нова мова для людей, які раніше її не знали», а не “нова мова, якої люди не мали раніше та не розуміють тепер”. Сьогодні чимало прибічників культів стверджують, що феномен нових мов і незрозуміле клекотання харизматів-пятидесятників є новою, чи ангельською мовою. Насправді, голосолалія мала не психологічних ефект, а місіонерський. З її допомогою до Церкви приходили нові члени, які не розуміли мови чи діалектів середовища, в якому жили Христос та Апостоли. Звісно, до ангелів ця мова не має жодного стосунку. Це звичайна мова римської імперії, поліконфесійної та багатонаціональної супердержави.