У той час, коли, перебуваючи на карантинному режимі, весь світ сходить із розуму від неможливості розважати себе звичними способами, для православних християн час карантину співпав (на диво!) з часом Великого посту й найважчі, здавалося б, дні, за мирськими канонами, насправді стали чудовими моментами аби зупинитися в життєвому гонінні за земним щастям та ще раз подумати про свої життєві цінності та пріоритети.
Не знаю як ви, але я про такого масштабу провокації проти Церкви вже давно не чув.. Люди, які вважають себе віруючими християнами і навіть в інший час сміливо декларують про це з поширенням епідемії коронавірусу перестали бачити принципову різницю між нашими храмовими святинями та будь-якими іншими елементами домашнього декору .
Існують певні критерії воцерковленності: як часто людина ходить в храм, наскільки регулярно вона сповідається і причащається, чи молиться вона, чи читає духовні книги, а головне — чи живе по-християнськи в своєму побуті: удома і на роботі, щодня. Кого можна вважати справді воцерковленою людиною?
Як ставиться Церква до пар без дітей і до багатодітності? Чи існують причини, через які можна відмовитися від народження дітей? І як це взагалі можна реалізовувати? 1. Своїм прямим і безпосереднім завданням Православна Церква має познайомити Людину з Богом та налагодити їхню «співпрацю» в справі спасіння людини.
Люди діляться на фаталістів – тих, хто вірить, що все визначено для людини заздалегідь (наприклад, день смерті), а є такі, які вважають, що людина завжди може все змінити сама, обираючи як діяти. То чи слід вірити християнам у долю? Чи справді все життя наше наперед прописане?
1. Кладовище, цвинтар за розумінням православних християн – це святе місце. Етимологічного слово «кладовище» походить від слова «класти» – місце, де кладуть померлих. Із іншого боку, це однокорінне слово зі словом «клад», скарб – щось дуже цінне, заховане в землі. Українське слово цвинтар має лінгвістичне значення місця спочинку – пол.
Лише Церква є стовпом та твердинею Істини. Без Церкви не може бути Покаяння, без Покаяння не можливо досягнути Царства Божого, а без Сповіді не можливе повноцінне Покаяння. 1. З якого саму часу почали сповідатися і коли саме сповідь отримала таку форму, як маємо зараз?
Друзі, ми продовжуємо почату раніше розмову про секрети сімейного щастя та щастя в стосунках. І ще раз зауважу, що всі ці «секрети» ніякими секретами не є. На рівні власного досвіду та підсвідомості більшість із нас чудово розуміє, що саме треба робити, а чого уникати.
Попередній текст на теми покращення стосунків у родині здобув велику популярність у мережі, а чимало людей прямо пропонували мені при нагоді продовжити розмови про це. І, знаєте, сьогодні в нас саме така нагода! Ще працюючи над тим дописом я чудово усвідомлював, що багато речей я змушений був опустити, бо обираючи лише десять важливих порад, хотілося обрати саме найважливіші з можливих.
