Душпастирські поради в боротьбі з пристрастями згідно вчення святої Православної Церкви Зміст: Від автора Аcкетика – наука про спасіння Вчення про пристрасті Розвиток пристрасті в людині 1) Прилог 2) Здруження (Сочетание) 3) Додавання (Сосложение) 4) Полон (Пленение) 5) Пристрасть Від автора Маю визнати: мої записи на теми Пастирського богослов’я викликали певне зацікавлення в читачів.
Вихідною точкою дослідження дисципліни “Пастирського богослів’я” в наш час є (чи принаймні повинна стати) теза про те, що пастирство неминуче змінюється відповідно до умов часу. І хоча зміст християнської православної пастирології та її мета залишаються дві тиcячі років незмінними, змінюється сама форма такого служіння та зовніші умови, в яких змушений вести своє служіння священик .
Чи багато людей зараз дотримуються усіх весільних забобонів? Що каже Церква про забобони щодо весільної сукні, рушника, обручок? Чи можна поєднувати національні традиційні забобони із християнськими цінностями? Чи не суперечать поширені весільні забобони християнському таїнству шлюбу? Про все це розмова з протоієреєм Євгеном Заплетнюком, ключарем кафедрального собору свв.Костянтина та Єлени, м.Тернополя, відомим публіцистом і релігійним діячем.
Оскільки проблема людської гомосексуальності – це багатогранна проблема, і стосується не лише питань бути чи не бути геям в нашому суспільстві, то й вирішувати її потрібно на різних рівнях. Вашій увазі розмова з протоієреєм Євгеном Заплетнюком, ключаре кафедрального собору свв.Костянтина та Єлени, м.Тернополя, відомим публіцистом і релігійним діячем.
Протоієрей Євген Заплетнюк розповідає читачам тернопільського видання “Про те”, як слід сприймає свято, чи то уже сьогодні не свято – 8 Березня. – Отче, як ви ставитесь до свята «8 березня»? Говорячи мовою філософів, це свято – позитивний аспект нашої негативної реальності.
Уже доволі пристойну кількість років напередодні «Дня св.Валентина» я даю коментарі про це «свято» представникам ЗМІ. Зазвичай я пояснюю, що це зовсім не церковне свято. Православні того дня шанують мученика Трифона, а ввечері служать Всенічне бдіння святу Стрітення. Для католиків в цей день – свято пам’яті свв.Кирила та Мефодія, а сам Валентин вважається покровителем не закоханих, а психічнохворих.
Та істерія, яка розпочалася довкола книжки, і навіть реакція аудиторії на мої скромні іронічні нотатки, свідчить насамперед про те, що проблема українського заробітчанства – це проблема болісна, вистраждана й багатьма людьми незрозуміла до кінця. Я не збираюся переконувати когось у тому, що всі, хто поїхав за кордон заробляти гроші – погані люди.
Питання сексуальності та міжстатевих стосунків для християн настільки незвичні та непрості, що Церква через власну чистоту й цнотливість довгий час соромилася говорити про них уголос. Навіть сьогодні священики говорять про це дуже несміливо, торкаючись їх лише в приватних розмовах або в публікаціях для обмеженого кола читачів.
Святе місце пустувати не може. Цю відому фразу зазвичай говорять ведучи мову про конкуренцію між людьми. Мовляв, будь-яка зручна та прибуткова вакансія ніколи не буде простоювати, – на неї завжди знайдеться відповідна кандидатура. Що, погодьмося, цілком логічно. Але, ще більше ця фраза є правдивою, коли ведемо мову про духовне життя людини.
